Читання дняпонеділок
На літургії
Апостол
Євр. 8:7–13 Послання до Євреїв
зач. 3197Бо, якби́ пе́рший завіт був без недо́ліку, то не було́ б потре́би шука́ти мі́сця і́ншому.
8Але́ проро́к, докоря́ючи їм, ка́же: ось, настаю́ть дні, гово́рить Госпо́дь, коли́ Я укладу́ з до́мом Ізра́їля і з до́мом Іуди́ нови́й заві́т,
9не таки́й заві́т, яки́й Я укла́в з батька́ми ї́хніми того́ ча́су, коли́ взяв їх за ру́ку, щоб ви́вести їх із землі́ Єги́петської, бо вони́ не перебува́ли в то́му заві́ті Моє́му, і Я знева́жив їх, гово́рить Госпо́дь.
10Ось заві́т, котри́й заповіда́ю до́му Ізра́їля пі́сля тих днів, гово́рить Госпо́дь: вкладу́ зако́ни Мої́ в думки́ ї́хні, і напишу́ їх на серця́х ї́хніх; і бу́ду ї́хнім Бо́гом, а вони́ бу́дуть Мої́м наро́дом.
11І не бу́де вчи́ти ко́жен бли́жнього свого́ і ко́жен бра́та свого́, ка́жучи: пізна́й Го́спода; тому́ що всі від мало́го до вели́кого, бу́дуть зна́ти Мене́,
12бо Я бу́ду мило́стивий до непра́вд ї́хніх, і гріхі́в ї́хніх, і беззако́нь ї́хніх не згада́ю бі́льше.
13Ка́жучи «нови́й», показа́в застарі́лість пе́ршого; а занепада́юче і старі́юче близьке́ до зни́щення.
Євангеліє
Мк. 8:11–21 Євангеліє від Марка
зач. 3311Ви́йшли фарисе́ї, почали́ спереча́тися з Ним і вимага́ли від Ньо́го знаме́ння з не́ба, спокуша́ючи Його́.
12І Він, тя́жко зітхну́вши, сказа́в: для чо́го рід цей вимага́є знаме́ння? І́стинно кажу́ вам: не да́сться ро́дові цьому́ знаме́ння.
13І, залиши́вши їх, зно́ву увійшо́в у чо́вен і перепра́вився на ту сто́рону.
14При цьо́му у́чні Його́ забу́ли взя́ти хлібі́в і ма́ли з собо́ю в човні́ ті́льки одну́ хліби́ну.
15А Він заповіда́в їм, ка́жучи: гляді́ть, стережі́ться заква́ски фарисе́йської і заква́ски І́родової.
16І, розмірко́вуючи між собо́ю, говори́ли: це означа́є, що хлібі́в нема́ у нас.
17Іісу́с, зрозумі́вши, гово́рить їм: що ви мірку́єте про те, що нема́ у вас хлібі́в? Чи ще не збагну́ли і не розумі́єте? Чи ще окам’яні́ле у вас се́рце?
18Ма́ючи о́чі, не ба́чите? ма́ючи ву́ха, не чу́єте? і не пам’ята́єте?
19Коли́ Я п’ять хлібі́в переломи́в для п’яти́ ти́сяч чолові́к, скі́льки по́вних ко́шиків набра́ли ви кускі́в? Гово́рять Йому́: двана́дцять.
20А коли́ сім для чотирьо́х ти́сяч, скі́льки ко́шиків набра́ли ви кускі́в, що залиши́лися? Сказа́ли: сім.
21І сказа́в їм: як же не розумі́єте?