Читання дняп’ятниця
На утрені
Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея
зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.
28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;
29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;
30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.
На літургії
Апостол
1 Ін. 2:7–17 Перше соборне послання Іоанна
зач. 707Улю́блені! пишу́ вам не нову́ за́повідь, а за́повідь да́вню, яку́ ви ма́ли від поча́тку. Да́вня за́повідь – це сло́во, яке́ ви чу́ли від поча́тку.
8Але́ прито́му і нову́ за́повідь пишу́ вам, що є спра́вді і в Ньо́му, і у вас, тому́ що те́мрява мина́є і правди́ве сві́тло вже сві́тить.
9Хто гово́рить, що він у сві́тлі, а нена́видить бра́та свого́, той ще в те́мряві.
10Хто лю́бить бра́та свого́, той перебува́є у сві́тлі, і нема́ в ньо́му споку́си.
11А хто нена́видить бра́та свого́, той перебува́є в те́мряві, і в те́мряві хо́дить, і не зна́є, куди́ йде, бо те́мрява засліпи́ла йому́ о́чі.
12Пишу́ вам, ді́ти, бо про́щені вам гріхи́ зара́ди і́мені Його́.
13Пишу́ вам, отці́, бо ви пізна́ли Су́щого від поча́тку. Пишу́ вам, юнаки́, бо ви перемогли́ лука́вого. Пишу́ вам, о́троки, бо ви пізна́ли Отця́.
14Я написа́в вам, отці́, бо ви пізна́ли Безнача́льного. Я написа́в вам, юнаки́, бо ви си́льні, і сло́во Бо́же перебува́є у вас, і ви перемогли́ лука́вого.
15Не любі́ть сві́ту, ні того́, що в сві́ті: хто лю́бить світ, у то́му нема́ любо́ві О́тчої.
16Бо все, що в сві́ті: по́хоть пло́ті, по́хоть оче́й і го́рдість жите́йська, не від Отця́, а від сві́ту цього́.
17І світ мина́є, і по́хоть його́, а той, хто вико́нує во́лю Бо́жу, перебува́є пові́к.
Прп. Євр. 12:28–13:8 Послання до Євреїв
12:28Ото́ж ми, прийма́ючи ца́рство непохи́тне, бу́демо берегти́ благода́ть, яко́ю бу́демо служи́ти благоуго́дно Бо́гові з побо́жністю і стра́хом,
29тому́ що Бог наш є вого́нь поїда́ючий.
13:1Братолю́бність хай перебува́є між ва́ми.
2Гости́нності не забува́йте, бо че́рез не́ї де́які, не зна́ючи, гости́нно прийняли́ А́нгелів.
3Пам’ята́йте в’я́знів, ні́би і ви з ни́ми були́ в кайда́нах, і стражда́ючих, бо й самі́ знахо́дитесь у ті́лі.
4Шлюб у всіх хай бу́де че́сний і ло́же непоро́чне; блудникі́в і перелю́бників су́дить Бог.
5Ма́йте вда́чу не сріблолю́бну, задовольня́ючись тим, що є. Бо Сам сказа́в: не зали́шу тебе́ і не поки́ну тебе́,
6тож ми сміли́во гово́римо: Госпо́дь мені́ помічни́к, і не зляка́юсь: що зро́бить мені́ люди́на?.
зач. 3347Пам’ята́йте наста́вників ва́ших, котрі́ пропові́дували вам сло́во Бо́же, і, ди́влячись на кончи́ну життя́ ї́хнього, наслі́дуйте ві́ру їх.
8Іісу́с Христо́с учо́ра і сього́дні і наві́ки Той же.
Євангеліє
Мк. 13:1–8 Євангеліє від Марка
зач. 581І коли́ вихо́див Він з хра́му, оди́н з у́чнів Його́ сказа́в Йому́: Учи́телю! подиви́сь, які́ ка́мені і які́ буді́влі!
2Іісу́с сказа́в йому́ у ві́дповідь: ба́чиш ці вели́кі буді́влі? все це бу́де зруйно́ване, так що не зали́шиться тут і ка́меня на ка́мені.
3І коли́ Він сиді́в на горі́ Єлео́нській про́ти хра́му, то Петро́, і Я́ків, і Іоа́нн, і Андрі́й запита́ли Його́ на самоті́:
4скажи́ нам, коли́ це бу́де, і яка́ озна́ка, коли́ все це має ста́тись?
5Відповіда́ючи їм, Іісу́с поча́в говори́ти: бережі́ться, щоб ніхто́ не спокуси́в вас,
6бо бага́то при́йдуть під і́менем Мої́м і говори́тимуть, що це Я; і багатьо́х споку́сять.
7Коли́ ж почу́єте про ві́йни і про воє́нні чутки́, не жаха́йтесь: бо нале́жить цьому́ бу́ти, – але́ це ще не кіне́ць.
8Бо повста́не наро́д на наро́д і ца́рство на ца́рство; і бу́дуть землетру́си місця́ми, і бу́де го́лод і завору́шення. Це – поча́ток хворо́б.
Прп. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки
зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,
18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.
19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.
20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.
21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.
22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.
23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.