Читання днянеділя
На утрені
Мф. 28:16–20 Євангеліє від Матфея
зач. 11616А одина́дцять у́чнів пішли́ в Галіле́ю, на го́ру, куди́ звелі́в їм Іісу́с.
17І, поба́чивши Його́, поклони́лися Йому́, а де́які засумніва́лись.
18І, набли́зившись, Іісу́с сказа́в їм: да́на Мені́ вся́ка вла́да на не́бі і на землі́.
19Йдіть же навча́йте всі наро́ди, хрестячи́ їх в ім’я́ Отця́ і Си́на і Свято́го Ду́ха,
20навча́ючи їх доде́ржувати всьо́го, що Я запові́в вам; і ось, Я з ва́ми по всі дні до кінця́ ві́ку. Амі́нь.
На літургії
Апостол
Землетрусу Євр. 12:6–13,25–27 Послання до Євреїв
6бо Госпо́дь, кого́ лю́бить, того́ кара́є; б’є ко́жного си́на, яко́го прийма́є.
7Якщо́ ви те́рпите ка́ру, то Бог пово́диться з ва́ми, як із сина́ми. Бо хіба́ є яки́й син, котро́го б не нака́зував ба́тько?
8Коли́ залиша́єтесь без покара́ння, для всіх зага́льного, то ви ді́ти незако́нні, а не сини́.
9Прито́му, коли́ ми, бу́дучи пока́рані плотськи́ми батька́ми на́шими, боя́лися їх, то чи не зна́чно бі́льше пови́нні покори́тись Отце́ві ду́хів, щоб жи́ти?
10Ті кара́ли нас, як зна́ли, на небага́то днів; а Цей – на ко́ристь, щоб нам ма́ти у́часть у свя́тості Його́.
11Вся́ка ка́ра в тепе́рішній час здає́ться не ра́дістю, а сму́тком, але́ по́тім на́вченим че́рез не́ї дає́ ми́рний плід пра́ведності.
12Ото́ж зміцні́ть опу́щені ру́ки та осла́блені колі́на
13і ході́ть пря́мо нога́ми ва́шими, щоб кульга́ве не зверну́лось, а кра́ще ви́правилось.
зач. 33325Диві́ться, не відверні́ться і ви від промовля́ючого. Коли́ ті, не послу́хавши того́, хто говори́в на землі́, не уни́кли ка́ри, то тим бі́льше не уни́кнемо ми, якщо́ відвернемо́сь від То́го, Хто гово́рить з небе́с,
26Котро́го го́лос тоді́ похитну́в зе́млю, і Котри́й ни́ні дав таке́ обіця́ння: ще раз похитну́ не ті́льки зе́млю, але́ і не́бо.
27Слова́ «ще раз» означа́ють змі́ну того́, що трясло́ся, як ство́реного, щоб зостава́лося непохи́тне.
Ряд. (під зачало) Еф. 2:4–10 Послання до Ефесян
зач. 2204Бог, бага́тий ми́лістю, по вели́кій Свої́й любо́ві, яко́ю нас полюби́в,
5і нас, ме́ртвих за зло́чинами, оживотвори́в з Христо́м, – благода́ттю ви спасе́ні, –
6і воскреси́в з Ним, і посади́в на небеса́х у Христі́ Іісу́сі,
7щоб у майбу́тніх віка́х яви́ти безмі́рне бага́тство благода́ті Своє́ї в бла́гості до нас у Христі́ Іісу́сі.
8Бо благода́ттю ви спасе́ні че́рез ві́ру, і це не від вас, Бо́жий дар:
9не від діл, щоб ніхто́ не хвали́вся.
10Бо ми – Його́ творі́ння, ство́рені у Христі́ Іісу́сі на до́брі діла́, які́ Бог призна́чив нам вико́нувати.
Вмч. 2 Тим. 2:1–10 Друге послання до Тимофія
зач. 2921Ото́ж змі́цнюйся, си́ну мі́й, у благода́ті Христо́м Іісу́сом,
2і що чув від ме́не при багатьо́х сві́дках, те переда́й ві́рним лю́дям, які́ були́ б спромо́жні й і́нших навчи́ти.
3Ото́ж терпи́ стражда́ння, як до́брий во́їн Іісу́са Христа́.
4Нія́кий во́їн не зв’я́зує себе́ діла́ми жите́йськими, щоб догоди́ти воєнача́льникові.
5А якщо́ хто і подвиза́ється, не увінча́ється, якщо́ незако́нно бу́де подвиза́тися.
6Трудя́щому землеро́бові пе́ршому нале́жить вкуси́ти від плоді́в.
7Розумі́й, що я кажу́. Хай дасть тобі́ Госпо́дь розумі́ння в усьо́му.
8Пам’ята́й Го́спода Іісу́са Христа́ від сі́м’я Дави́дового, що воскре́с з ме́ртвих за благові́стям мої́м,
9за яке́ я стражда́ю на́віть до кайда́нів, як зло́дій; але́ для сло́ва Бо́жого нема́ кайда́нів.
10Тому́ я все терплю́ зара́ди ви́браних, щоб і вони́ оде́ржали спасі́ння в Христі́ Іісу́сі з ві́чною сла́вою.
Євангеліє
Землетрусу Мф. 8:23–27 Євангеліє від Матфея
зач. 2723І коли́ увійшо́в Він у чо́вен, за Ним пішли́ у́чні Його́.
24І ось, підняли́сь хви́лі вели́кі на мо́рі, аж чо́вен покрива́ло хви́лями; а Він спав.
25Тоді́ у́чні Його́, підійшо́вши до Ньо́го, розбуди́ли Його́ і сказа́ли: Го́споди! ряту́й нас, ги́немо.
26І гово́рить їм: чого́ ви такі́ боязкі́, мало́вірні? По́тім, вста́вши, заборони́в вітра́м і мо́рю, і наста́ла вели́ка ти́ша.
27Лю́ди ж, диву́ючись, говори́ли: хто це, що і вітри́ і мо́ре підкоря́ються Йому́?
Ряд. (під зачало) Лк. 16:19–31 Євангеліє від Луки
зач. 8319Оди́н чолові́к був бага́тий, одяга́вся в порфі́ру і віссо́н і щодня́ розкі́шно бенкетува́в.
20Був тако́ж оди́н убо́гий, на ім’я́ Ла́зар, що лежа́в бі́ля ворі́т його́ весь у стру́пах
21і бажа́в наси́титися кри́хтами, що па́дали зі сто́лу багача́, і пси, прихо́дячи, лиза́ли стру́пи його́.
22Прийшо́в час вме́рти вбо́гому і відне́сений був А́нгелами на ло́но Авраа́мове. Поме́р же і бага́тий, і похова́ли його́.
23І в пе́клі, бу́дучи в му́ках, він підня́в о́чі свої́, поба́чив зда́леку Авраа́ма і Ла́заря на ло́ні його́
24і, го́лосно закрича́вши, сказа́в: о́тче Авраа́ме! змилосе́рдься на́ді мно́ю і пошли́ Ла́заря, хай умо́чить кіне́ць па́льця свого́ у во́ду та прохолоди́ть язи́к мій, бо я му́чусь у по́лум’ї цьо́му.
25Але́ Авраа́м сказа́в: ча́до! згада́й, що ти оде́ржав уже́ до́бре твоє́ в житті́ твоє́му, а Ла́зар – зле; о́тже, тепе́р він тут утіша́ється, а ти стражда́єш;
26і до всьо́го того́, між на́ми і ва́ми утве́рджена вели́ка безо́дня, так що ті, які́ хо́чуть перейти́ зві́дси до вас, не мо́жуть, так са́мо зві́дти до нас не перехо́дять.
27Тоді́ він сказа́в: так блага́ю тебе́, о́тче, пошли́ його́ в дім ба́тька мого́,
28бо в ме́не є п’ять браті́в; хай засві́дчить їм, щоб і вони́ не прийшли́ в це мі́сце му́ки.
29Авраа́м сказа́в йому́: у них є Мойсе́й і проро́ки; хай слу́хають їх.
30Він же сказа́в: ні, о́тче Авраа́ме! але́ коли́ хто з ме́ртвих при́йде до них, пока́ються.
31Тоді́ Авраа́м сказа́в йому́: якщо́ Мойсе́я і проро́ків не слу́хають, то хоч би хто і з ме́ртвих воскре́с, не пові́рять.
Вмч. Ін. 15:17–16:2 Євангеліє від Іоанна
зач. 5215:17Це заповіда́ю вам: щоб ви люби́ли оди́н о́дного.
18Якщо́ світ вас нена́видить, зна́йте, що Мене́ рані́ше вас знена́видів.
19Якби́ ви були́ від сві́ту, то світ люби́в би своє́; а як ви не від сві́ту, а Я ви́брав вас від сві́ту, тому́ нена́видить вас світ.
20Пам’ята́йте сло́во, яке́ Я сказа́в вам: раб не бі́льший за госпо́даря свого́. Якщо́ Мене́ гони́ли, то гони́тимуть і вас; якщо́ Моє́ сло́во підстеріга́ли, бу́дуть підстеріга́ти і ва́ше.
21Та все те чини́тимуть вам за ім’я́ Моє́, тому́ що не зна́ють Того́, Хто посла́в Мене́.
22Якби́ Я не прийшо́в і не говори́в їм, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р не ма́ють ви́правдання за гріх свій.
23Хто нена́видить Мене́, той нена́видить і Отця́ Мого́.
24Коли́ б Я не твори́в се́ред них діл, яки́х ніхто́ і́нший не сотвори́в, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р і ба́чили, і знена́виділи і Мене́ і Отця́ Мого́.
25Але́ хай спра́вдиться сло́во, напи́сане в зако́ні ї́хньому: знена́виділи Мене́ даре́мно.
26Коли́ ж при́йде Уті́шитель, Яко́го Я пошлю́ вам від Отця́, Дух і́стини, Яки́й від Отця́ вихо́дить, Він бу́де сві́дчити про Ме́не;
27та́кож і ви бу́дете сві́дчити, бо ви споча́тку зі Мно́ю.
16:1Це сказа́в Я вам, щоб ви не спокуси́лися.
2Ви́женуть вас із синаго́г; при́йде на́віть час, коли́ вся́кий, хто вбива́тиме вас, бу́де ду́мати, що тим він слу́жить Бо́гові.