Читання днянеділя
На утрені
Ін. 21:15–25 Євангеліє від Іоанна
зач. 6715Коли́ ж вони́ обі́дали, Іісу́с ка́же Си́мону Петро́ві: Си́моне Іо́нин! чи лю́биш ти Мене́ бі́льше, ніж вони́? Петро́ ка́же Йому́: так, Го́споди! Ти зна́єш, що я люблю́ Тебе́. Іісу́с гово́рить йому́: паси́ ягня́т Мої́х.
16Ще гово́рить йому́ вдру́ге: Си́моне Іо́нин! чи лю́биш ти Мене́? Петро́ гово́рить Йому́: так, Го́споди! Ти зна́єш, що я люблю́ Тебе́. Іісу́с гово́рить йому́: паси́ ві́вці Мої́.
17Гово́рить йому́ втре́тє: Си́моне Іо́нин! чи лю́биш ти Мене́? Петро́ засмути́вся, що втре́тє спита́в його́: чи лю́биш ти Мене́? і сказа́в Йому́: Го́споди! Ти все зна́єш; Ти зна́єш, що я люблю́ Тебе́. Іісу́с гово́рить йому́: паси́ ві́вці Мої́.
18І́стинно, і́стинно кажу́ тобі́: коли́ ти був молоди́й, то підпері́зувався сам і ходи́в, куди́ хоті́в; а коли́ постарі́єш, то простя́гнеш ру́ки твої́ і і́нший підпере́же тебе́ і поведе́, куди́ не хо́чеш.
19Це Він сказа́в, даючи́ розумі́ти, яко́ю сме́ртю Петро́ просла́вить Бо́га. І, сказа́вши це, гово́рить йому́: йди за Мно́ю.
20Петро́ ж, оберну́вшись, ба́чить, що йде за ним у́чень, котро́го люби́в Іісу́с, і котри́й на вече́рі, припа́вши до груде́й Його́, сказа́в: Го́споди! хто ви́дасть Тебе́?
21Поба́чивши його́, Петро́ гово́рить Іісу́сові: Го́споди! а він що?
22Іісу́с гово́рить йому́: якщо́ Я хо́чу, щоб він залиши́вся, по́ки при́йду, що тобі́ до то́го? ти йди за Мно́ю.
23І пронесло́ся це сло́во по́між бра́ттями, що у́чень той не помре́. Але́ Іісу́с не сказа́в йому́, що не помре́, але́: якщо́ Я хо́чу, щоб він залиши́вся, до́ки прийду́, що тобі́ до то́го?
24Цей у́чень і сві́дчить про це, і написа́в це; і зна́ємо, що і́стинне сві́дчення його́.
25Бага́то й і́ншого сотвори́в Іісу́с; але́, коли́ б написа́ти про те докла́дно, то, ду́маю, і сам світ не вмісти́в би напи́саних книг. Амі́нь.
На літургії
Апостол
Гал. 6:11–18 Послання до Галатів
зач. 21511Ба́чите, як бага́то я написа́в вам вла́сною руко́ю.
12Ті, які́ бажа́ють хвали́тися по пло́ті, приму́шують вас обрі́зуватися ті́льки для то́го, щоб не бу́ти гони́мими за хрест Христо́вий,
13бо й ті, що обрі́зуються, і самі́ не доде́ржують зако́ну, але́ хо́чуть, щоб ви обрі́зувалися, аби́ похвали́тися у ва́шій пло́ті.
14А я не бажа́ю хвали́тися, хіба́ ті́льки хресто́м Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, котри́м для ме́не світ розп’я́тий і я для сві́ту.
15Бо у Христі́ Іісу́сі нічо́го не зна́чить ні обрі́зання, ні необрі́зання, а нове́ творі́ння.
16Тим, які́ живу́ть за цим пра́вилом, мир їм і ми́лість, та Ізра́їлеві Бо́жому.
17А втім ніхто́ не обтя́жуй мене́: бо я ношу́ ра́ни Го́спода Іісу́са на ті́лі мої́м.
18Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ з ду́хом ва́шим, бра́ття. Амі́нь.
Євангеліє
Лк. 8:5–15 Євангеліє від Луки
зач. 355ви́йшов сія́ч сі́яти зерно́ своє́ і, коли́ сі́яв, одне́ впа́ло при доро́зі, і було́ пото́птане, і птахи́ небе́сні поклюва́ли його́;
6а і́нше впа́ло на ка́мінь і, зійшо́вши, засо́хло, бо не ма́ло воло́ги;
7а ще і́нше впа́ло по́між те́рнів, і ви́росли те́рни і заглуши́ли його́;
8і́нше ж упа́ло на до́бру зе́млю і, коли́ зійшло́, дало́ плід у стокра́т. Сказа́вши це, ви́голосив: хто ма́є ву́ха слу́хати, хай слу́хає!
9У́чні ж Його́ запита́ли в Ньо́го: що б зна́чила при́тча ця?
10Він сказа́в: вам дано́ зна́ти таємни́ці Ца́рства Бо́жого, а і́ншим у при́тчах, так що вони́, ди́влячись, не ба́чать і, слу́хаючи, не розумі́ють.
11Ось що зна́чить при́тча ця: зерно́ – це сло́во Бо́же;
12а те, що впа́ло при доро́зі, це ті, котрі́ слу́хають, але́ по́тім прихо́дить дия́вол і забира́є сло́во із се́рця ї́хнього, щоб вони́ не уві́рували і не спасли́сь;
13а те, що впа́ло на ка́мінь, це ті, які, коли́ почу́ють сло́во, з ра́дістю прийма́ють, але́ не ма́ють ко́реня, ча́сом ві́рують, а під час споку́си відпада́ють;
14а те, що впа́ло помі́ж те́рнів, це ті, що чу́ли сло́во, але́, відхо́дячи, заглуша́ються турбо́тами, бага́тством та життє́вими насоло́дами і не даю́ть пло́ду;
15а те, що впа́ло на до́бру зе́млю, це ті, які́, до́брим се́рцем і благи́м слу́хаючи сло́во, бережу́ть його́ і прино́сять плід в терпі́нні. Сказа́вши це, Він ви́голосив: хто ма́є ву́ха слу́хати, хай слу́хає!