Читання дняп’ятниця
На літургії
Апостол
Еф. 6:18–24 Послання до Ефесян
зач. 23418Вся́кою моли́твою і проха́нням молі́ться у вся́кий час ду́хом, і дба́йте про це са́ме з по́вною пості́йністю і блага́нням за всіх святи́х
19і за ме́не, щоб мені́ да́но було́ сло́во – уста́ми мої́ми відкри́то з дерзнові́нням звіща́ти та́йну благовіствува́ння,
20для яко́го я вико́ную посо́льство у кайда́нах, щоб я сміли́во пропові́дував, як мені́ нале́жить.
21А щоб і ви зна́ли про мої́ обста́вини і діла́, про все сповісти́ть вас Ти́хик, улю́блений брат і ві́рний у Го́споді служи́тель,
22яко́го я і посла́в до вас для то́го са́мого, щоб ви дові́дались про нас і щоб він уті́шив серця́ ва́ші.
23Мир бра́ттям і любо́в з ві́рою від Бо́га Отця́ і Го́спода Іісу́са Христа́.
24Благода́ть з усіма́, що незмі́нно лю́блять Го́спода на́шого Іісу́са Христа́. Амі́нь.
і за суботу 1 Кор. 15:39–45 Перше послання до Коринфян
зач. 16239Не вся́ка плоть є така́ ж са́ма плоть; але́ і́нша плоть у люде́й, і́нша у твари́н, і́нша у риб, і́нша у птахі́в.
40Є тіла́ небе́сні і є тіла́ земні́; та і́нша сла́ва небе́сних, і́нша земни́х.
41І́нша сла́ва со́нця, і́нша сла́ва мі́сяця, і́нша зіро́к; і зі́рка від зі́рки різни́ться у сла́ві.
42Так і при воскресі́нні ме́ртвих: сі́ється у тлі́ння, встає́ в нетлі́нні;
43сі́ється в прини́женні, встає́ у сла́ві; сі́ється в не́мочі, встає́ у си́лі;
44сі́ється ті́ло душе́вне, встає́ ті́ло духо́вне. Є ті́ло душе́вне, є ті́ло духо́вне.
45Так і напи́сано: пе́рший чолові́к Ада́м став душе́ю живо́ю, а оста́нній Ада́м є дух животворя́щий.
Євангеліє
Мф. 24:27–33,42–51 Євангеліє від Матфея
зач. 10027бо, як бли́скавка вихо́дить зі схо́ду і ви́дно її́ на́віть до за́ходу, так бу́де прише́стя Си́на Людсько́го;
28бо, де бу́де труп, там зберу́ться орли́.
29І ра́птом, пі́сля скорбо́ти тих днів, со́нце поме́ркне, і мі́сяць не дасть сві́тла свого́, і зірки́ спаду́ть з не́ба, і си́ли небе́сні захита́ються;
30тоді́ з’я́виться знаме́ння Си́на Людсько́го на не́бі; і запла́чуть всі племена́ земні́ і поба́чать Си́на Людсько́го, гряду́щого на хма́рах небе́сних з си́лою і сла́вою вели́кою;
31і пошле́ А́нгелів Свої́х з трубо́ю громогла́сною; і зберу́ть ви́браних Його́ від чотирьо́х вітрі́в, від кра́ю небе́с до кра́ю їх.
32Від смоко́вниці візьмі́ть подо́бу: коли́ ві́ття її́ стає́ вже м’яке́ і пуска́є ли́стя, то зна́єте, що бли́зько лі́то;
33так, коли́ ви поба́чите все це, зна́йте, що бли́зько, при две́рях.
зач. 10342Ото́ж пильну́йте, бо не зна́єте, в яки́й час Госпо́дь ваш при́йде.
43Але́ це ви зна́єте, що, якби́ знав госпо́дар до́му, о котрі́й сторо́жі при́йде зло́дій, то пильнува́в би і не дав би підкопа́ти до́му свого́.
44Тому́ і ви бу́дьте гото́ві, бо в котру́ годи́ну не ду́маєте, при́йде Син Людськи́й.
45Хто ж ві́рний і розсу́дливий раб, яко́го госпо́дар його́ поста́вив над слу́гами свої́ми, щоб дава́ти їм ї́жу вча́сно?
46Блаже́нний той раб, госпо́дар яко́го, прийшо́вши, зна́йде, що він ро́бить так;
47і́стинно кажу́ вам, що над усі́м добро́м свої́м поста́вить його́.
48Якщо́ ж раб той, бу́дучи злим, ска́же в се́рці свої́м: не ско́ро при́йде госпо́дар мій,
49і почне́ би́ти това́ришів свої́х і ї́сти й пи́ти з п’яни́цями, –
50то при́йде госпо́дар раба́ того́ в день, в яки́й він не сподіва́ється, і в годи́ну, в яку́ не ду́має,
51і розітне́ його́ і ви́значить йому́ одну́ до́лю з лицемі́рами; там бу́де плач і скре́гіт зубі́в.
і за суботу Мф. 19:3–12 Євангеліє від Матфея
зач. 783І приступи́ли до Ньо́го фарисе́ї і, спокуша́ючи Його́, говори́ли Йому́: чи за вся́ку прови́ну дозво́лено чолові́кові розво́дитися з жі́нкою своє́ю?
4Він сказа́в їм у ві́дповідь: чи не чита́ли ви, що Той, Хто створи́в, на поча́тку чолові́ка і жі́нку створи́в їх?.
5І сказа́в: тому́ зали́шить чолові́к ба́тька свого́ і ма́тір і прилі́питься до жі́нки своє́ї, і бу́дуть обо́є єди́ною пло́ттю.
6Тож вони́ вже не дво́є, а плоть єди́на. О́тже, що Бог поєдна́в, того́ люди́на хай не розлуча́є.
7Вони́ ка́жуть Йому́: чому́ ж Мойсе́й запові́дав дава́ти розвідни́й лист і розво́дитися з не́ю?
8Він гово́рить їм: Мойсе́й че́рез жорстокосе́рдість ва́шу дозво́лив вам розво́дитися з жінка́ми ва́шими; а споча́тку не було́ так;
9Я ж кажу́ вам: хто розведе́ться з жі́нкою своє́ю не з вини́ пере́любу і ві́зьме шлюб з дру́гою, той перелю́бствує; і хто одру́житься з розве́деною, той перелю́бствує.
10У́чні Його́ гово́рять Йому́: якщо́ така́ пови́нність чолові́ка пе́ред жі́нкою, то кра́ще не одру́жуватись.
11Він же сказа́в їм: не всі сприйма́ють це сло́во, а кому́ дано́,
12бо є скопці́, що з утро́би ма́терньої народи́лись таки́ми; і є скопці́, які́ оско́плені від люде́й; і є скопці́, котрі́ самі́ себе́ зроби́ли скопця́ми зара́ди Ца́рства Небе́сного. Хто мо́же вмісти́ти, хай вмі́стить.