Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Перше послання до Коринфян
Глава 15
зач. 158 1 Нага́дую вам, бра́ття, Єва́нгеліє, яке́ я благовісти́в вам, яке́ ви і прийняли́, в яко́му і утверди́лися,
2 яки́м і спаса́єтеся, якщо́ доде́ржуєтесь того́ сло́ва так, як я благовісти́в вам, коли́ ті́льки не ма́рно уві́рували.
3 Бо я переда́в вам споча́тку те, що й сам прийня́в, а са́ме: що Христо́с поме́р за гріхи́ на́ші, за Писа́нням,
4 і що Він був похо́ваний, і що воскре́с на тре́тій день, за Писа́нням,
5 і що яви́вся Ки́фі, по́тім дванадцятьо́м;
6 по́тім яви́вся більш ніж п’ятиста́м бра́ттям одноча́сно, бі́льшість яки́х живу́ть і дони́ні, а де́які й поме́рли;
7 по́тім яви́вся Я́кову, та́кож усі́м Апо́столам;
8 а пі́сля всіх яви́вся і мені́, мов яко́мусь ви́родкові.
9 Бо я найме́нший з Апо́столів, і недосто́йний зва́тися Апо́столом, тому́ що гони́в Це́ркву Бо́жу.
10 Але́ благода́ттю Бо́жою я є те, що є; і благода́ть Його́ в мені́ не була́ ма́рною, і потруди́вся я бі́льше за них усі́х: а втім, не я, а благода́ть Бо́жа, яка́ зі мно́ю.
11 Проте́, чи я, чи вони́, ми так пропові́дуємо, і ви так уві́рували.
зач. 159 12 Коли́ ж про Христа́ пропові́дується, що Він воскре́с з ме́ртвих, то як же де́які з вас гово́рять, що нема́ воскресі́ння ме́ртвих?
13 Якщо́ нема́ воскресі́ння ме́ртвих, то і Христо́с не воскре́с.
14 А якщо́ Христо́с не воскре́с, то й про́повідь на́ша ма́рна, ма́рна і ві́ра ва́ша.
15 Крім цьо́го, ми були́ б лжесві́дками про Бо́га, тому́ що сві́дчили б про Бо́га, що Він воскреси́в Христа́, Котро́го Він не воскреша́в, якщо́ ме́ртві не воскреса́ють;
16 бо якщо́ ме́ртві не воскреса́ють, то й Христо́с не воскре́с.
17 А якщо́ Христо́с не воскре́с, то ві́ра ва́ша ма́рна: ви ще у гріха́х ва́ших.
18 Тому́ і ті, що вме́рли в Христі́, заги́нули.
19 І якщо́ ми ті́льки в цьо́му житті́ упова́ємо на Христа́, то ми неща́сніші за всіх люде́й.
зач. 160 20 Але́ Христо́с воскре́с з ме́ртвих, пе́рвенець се́ред поме́рлих.
21 Бо, як смерть че́рез люди́ну, так че́рез люди́ну і воскресі́ння ме́ртвих.
22 Як в Ада́мі всі вмира́ють, так у Христі́ всі оживу́ть,
23 ко́жний у своє́му поря́дку: пе́рвенець Христо́с, по́тім ті, які́ уві́рували в Христа́, в прише́стя Його́.
24 А по́тім кіне́ць, коли́ Він переда́сть ца́рство Бо́гу і Отцю́, коли́ скасу́є вся́ке нача́льство, і вся́ку вла́ду і си́лу,
25 бо Йому́ нале́жить ца́рствувати, до́ки не покладе́ всіх ворогі́в під но́ги Свої́.
26 Оста́нній же во́рог зни́щиться – смерть,
27 бо все покори́в під но́ги Його́. Коли́ ж ска́зано, що все Йому́ підко́рене, то я́сно, що крім То́го, Котри́й покори́в Йому́ все.
28 Коли́ ж поко́рить Йому́ все, тоді́ і Сам Син покори́ться Тому́, Хто покори́в Йому́ все, щоб Бог був все у всьо́му. Хрещення і терпіння скорбот
зач. 161 29 Іна́кше, що ро́блять ті, які́ хре́стяться зара́ди ме́ртвих? Якщо́ ме́ртві зо́всім не воскреса́ють, то наві́що і хре́стяться для ме́ртвих?
30 Наві́що і ми повсякча́с наража́ємось на небезпе́ки?
31 Я щодня́ вмира́ю: тому́ сві́док ва́ша похвала́ мені́, бра́ття, яку́ я ма́ю в Христі́ Іісу́сі, Го́споді на́шому.
32 Коли́ я боро́вся із зві́рами в Ефе́сі, то, з людсько́го по́гляду, яка́ мені́ ко́ристь, якщо́ ме́ртві не воскреса́ють? Бу́демо ї́сти й пи́ти, бо за́втра помремо́!
33 Не обма́нюйтесь: лихе́ товари́ство псує́ до́брі зви́чаї.
34 Протверезі́ться, як нале́жить, і не гріші́ть; бо на со́ром вам кажу́, де́які з вас не зна́ють Бо́га.
35 Та хто-не́будь ска́же: як са́ме воскре́снуть ме́ртві? і в яко́му ті́лі при́йдуть?
36 Безрозсу́дний! Те, що ти сі́єш, не оживе́, якщо́ не помре́.
37 І коли́ ти сі́єш, то сі́єш не ті́ло майбу́тнє, а го́ле зерно́, яке́ тра́питься, пшени́чне, чи яке́сь і́нше;
38 але́ Бог дає́ йому́ ті́ло, як хо́че, і ко́жній зерни́ні своє́ ті́ло.
зач. 162 39 Не вся́ка плоть є така́ ж са́ма плоть; але́ і́нша плоть у люде́й, і́нша у твари́н, і́нша у риб, і́нша у птахі́в.
40 Є тіла́ небе́сні і є тіла́ земні́; та і́нша сла́ва небе́сних, і́нша земни́х.
41 І́нша сла́ва со́нця, і́нша сла́ва мі́сяця, і́нша зіро́к; і зі́рка від зі́рки різни́ться у сла́ві.
42 Так і при воскресі́нні ме́ртвих: сі́ється у тлі́ння, встає́ в нетлі́нні;
43 сі́ється в прини́женні, встає́ у сла́ві; сі́ється в не́мочі, встає́ у си́лі;
44 сі́ється ті́ло душе́вне, встає́ ті́ло духо́вне. Є ті́ло душе́вне, є ті́ло духо́вне.
45 Так і напи́сано: пе́рший чолові́к Ада́м став душе́ю живо́ю, а оста́нній Ада́м є дух животворя́щий.
46 Але́ не духо́вне пе́рше, а душе́вне, по́тім духо́вне.
зач. 163 47 Пе́рший чолові́к – із землі́, земни́й; дру́гий чолові́к – Госпо́дь з не́ба.
48 Яки́й земни́й, такі́ й земні́; і яки́й небе́сний, такі́ й небе́сні.
49 І як ми носи́ли о́браз земно́го, так бу́демо носи́ти і о́браз небе́сного.
50 Але́ скажу́ вам, бра́ття, що плоть і кров успадкува́ти Ца́рства Бо́жого не мо́жуть, і тлі́ння не успадку́є нетлі́ння.
51 Ось кажу́ вам та́йну: не всі ми помремо́, але́ всі змі́нимось
52 ра́птом, в одну́ мить, при оста́нній трубі́; бо затруби́ть, і ме́ртві воскре́снуть нетлі́нними, а ми перемі́нимось.
53 Бо тлі́нному цьому́ нале́жить одягну́тись у нетлі́ння, і сме́ртному цьому́ одягну́тись у безсме́ртя.
54 Коли́ ж тлі́нне це вдя́гнеться в нетлі́ння і сме́ртне це вдя́гнеться в безсме́ртя, тоді́ збу́деться сло́во напи́сане: погли́нута смерть перемо́гою.
55 Смерть! де твоє́ жа́ло? пе́кло! де твоя́ перемо́га?.
56 Жа́ло ж сме́рті – гріх; а си́ла гріха́ – зако́н.
57 Дя́ка Бо́гові, Котри́й дав нам перемо́гу Го́сподом на́шим Іісу́сом Христо́м.
зач. 164 58 Отже, бра́ття мої́ улю́блені, бу́дьте тверді́, непохи́тні, завжди́ збага́чуйтесь у ді́лі Госпо́дньому, зна́ючи, що труд ваш не ма́рний пе́ред Го́сподом.