Читання днясереда

На літургії

Апостол

2 Кор. 3:4–11 Друге послання до Коринфян

зач. 1734Таку́ впе́вненість ми ма́ємо в Бо́зі че́рез Христа́.

5Не тому́, щоб ми самі́ зда́тні були́ поми́слити щось від се́бе, ні́би від се́бе, але́ зді́бність на́ша від Бо́га.

6Він дав нам зді́бність бу́ти служи́телями Ново́го Заві́ту, не бу́кви, а ду́ху, тому́ що бу́ква вбива́є, а дух животвори́ть.

7Якщо́ ж служі́ння смертоно́сним бу́квам, напи́сане на ка́менях, було́ таке́ сла́вне, що сини́ Ізра́їлеві не могли́ диви́тись на обли́ччя Мойсе́єве з причи́ни мину́щої сла́ви обли́ччя його́, –

8то чи не зна́чно славні́шим ма́є бу́ти служі́ння ду́ха?

9Бо коли́ служі́ння осу́дження – сла́вне, то тим бі́льше бага́те сла́вою служі́ння оправда́ння.

10Те просла́влене на́віть не є сла́вним з цьо́го бо́ку, з причи́ни переважа́ючої сла́ви насту́пного.

11Бо, якщо́ мина́юче сла́вне, тим славні́ше перебува́юче.

Мч. Рим. 15:1–7 Послання до Римлян

зач. 1161Ми, си́льні, пови́нні терпі́ти не́мочі безси́льних і не собі́ догоджа́ти.

2Ко́жен з нас пови́нен догоджа́ти бли́жньому на бла́го, для повча́ння.

3Бо й Христо́с не Собі́ догоджа́в, але, як напи́сано: лихослі́в’я тих, що лихосло́вили Тебе́, впа́ли на Ме́не.

4А все, що напи́сано було́ рані́ше, напи́сано нам на повча́ння, щоб ми терпі́нням і вті́хою з Писа́ння зберіга́ли наді́ю.

5Бог же терпі́ння і вті́хи хай да́рує вам бу́ти в одноду́мстві між собо́ю, за вче́нням Христа́ Іісу́са,

6щоб ви одноду́шно, єди́ними уста́ми сла́вили Бо́га і Отця́ Го́спода на́шого Іісу́са Христа́.

зач. 1177Тому́ прийма́йте оди́н о́дного, як і Христо́с прийня́в вас до сла́ви Бо́жої.

Євангеліє

Мф. 23:29–39 Євангеліє від Матфея

зач. 9629Го́ре вам, кни́жники і фарисе́ї, лицемі́ри, що буду́єте гробни́ці проро́кам і прикраша́єте па́м’ятники пра́ведників,

30і гово́рите: якби́ ми були́ в часи́ батькі́в на́ших, то не були́ б спі́льниками їх у пролива́нні кро́ві проро́ків;

31таки́м чи́ном ви самі́ сві́дчите про́ти се́бе, що ви сини́ тих, які вбива́ли проро́ків;

32допо́внюйте ж мі́ру батькі́в ва́ших.

33Змі́ї, поро́дження єхи́днині! як утечете́ ви від осу́дження в геє́ну?

34Тому́ ось, Я посила́ю до вас проро́ків, і му́дрих, і кни́жників; і ви одни́х уб’є́те і розіпне́те, а і́нших бу́дете би́ти в синаго́гах ва́ших і гна́ти з мі́ста до мі́ста.

35Хай при́йде на вас уся́ кров пра́ведна, проли́та на землі́, від кро́ві А́веля пра́ведного до кро́ві Заха́рії, си́на Варахі́їна, яко́го ви вби́ли між хра́мом і жерто́вником.

36І́стинно кажу́ вам, що все це при́йде на рід цей.

37Ієрусали́ме, Ієрусали́ме, що вбива́єш проро́ків і камі́нням б’єш по́сланих до те́бе! скі́льки разі́в хоті́в Я зібра́ти діте́й твої́х, як птах збира́є пташеня́т свої́х під кри́ла, і ви не схоті́ли!

38Ось, залиша́ється вам дім ваш пусти́й.

39Бо кажу́ вам: не поба́чите Мене́ відни́ні, до́ки не ви́гукнете: благослове́н Гряду́щий в ім’я́ Госпо́днє!

Мч. Мф. 16:24–28 Євангеліє від Матфея

зач. 6924Тоді́ Іісу́с сказа́в у́чням Свої́м: якщо́ хто хо́че йти за Мно́ю, зречи́сь себе́, і візьми́ хрест свій, і йди за Мно́ю,

25бо хто хо́че ду́шу свою́ зберегти́, той загу́бить її́, а хто загу́бить ду́шу свою́ зара́ди Ме́не, той зна́йде її́;

26яка́ ко́ристь люди́ні, якщо́ вона́ здобу́де весь світ, а ду́шу свою́ занапасти́ть? або яки́й дасть ви́куп люди́на за ду́шу свою́?

27бо при́йде Син Людськи́й у сла́ві Отця́ Свого́ з А́нгелами Свої́ми і тоді́ возда́сть ко́жному по діла́х його́.

28І́стинно кажу́ вам: є де́які з тих, що стоя́ть тут, які́ не вку́сять сме́рті, як уже́ поба́чать Си́на Людсько́го, гряду́щого в Ца́рстві Свої́м.