Читання днявівторок

На утрені

Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки

зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,

40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.

41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.

42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!

43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?

44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.

45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.

46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,

47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,

48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;

49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.

56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.

На літургії

Апостол

1 Кор. 10:5–12 Перше послання до Коринфян

зач. 1445Та не про багатьо́х з них благоволи́в Бог, тому́ вони́ заги́нули в пусти́ні.

6А це були́ о́брази для нас, щоб ми не були́ похотли́ві до зло́го, як були́ похотли́ві вони́.

7Не бу́дьте та́кож ідолопокло́нниками, як де́які з них, про яки́х напи́сано: лю́ди сі́ли ї́сти й пи́ти, і вста́ли, щоб гра́ти.

8Не ста́немо чини́ти блу́ду, як де́які з них блудоді́яли, і заги́нуло їх одного́ дня два́дцять три ти́сячі.

9Не бу́демо спокуша́ти Христа́, як де́які з них спокуша́ли, і заги́нули від змій.

10Не наріка́йте, як де́які з них наріка́ли, і заги́нули від губи́теля.

11Усе́ це ста́лося з ни́ми як о́браз, а напи́сано для повча́ння нам, які́ досягли́ оста́нніх вікі́в.

зач. 14512Тому́, хто ду́має, що він стої́ть, хай береже́ться, щоб не впа́сти.

Вмч. (під зачало) 2 Тим. 2:1–10 Друге послання до Тимофія

зач. 2921Ото́ж змі́цнюйся, си́ну мі́й, у благода́ті Христо́м Іісу́сом,

2і що чув від ме́не при багатьо́х сві́дках, те переда́й ві́рним лю́дям, які́ були́ б спромо́жні й і́нших навчи́ти.

3Ото́ж терпи́ стражда́ння, як до́брий во́їн Іісу́са Христа́.

4Нія́кий во́їн не зв’я́зує себе́ діла́ми жите́йськими, щоб догоди́ти воєнача́льникові.

5А якщо́ хто і подвиза́ється, не увінча́ється, якщо́ незако́нно бу́де подвиза́тися.

6Трудя́щому землеро́бові пе́ршому нале́жить вкуси́ти від плоді́в.

7Розумі́й, що я кажу́. Хай дасть тобі́ Госпо́дь розумі́ння в усьо́му.

8Пам’ята́й Го́спода Іісу́са Христа́ від сі́м’я Дави́дового, що воскре́с з ме́ртвих за благові́стям мої́м,

9за яке́ я стражда́ю на́віть до кайда́нів, як зло́дій; але́ для сло́ва Бо́жого нема́ кайда́нів.

10Тому́ я все терплю́ зара́ди ви́браних, щоб і вони́ оде́ржали спасі́ння в Христі́ Іісу́сі з ві́чною сла́вою.

Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян

зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:

6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;

7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;

8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.

9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,

10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,

11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.

Євангеліє

Мф. 16:6–12 Євангеліє від Матфея

зач. 666Іісу́с сказа́в їм: пильну́йте, бережі́ться заква́ски фарисе́йської та саддуке́йської.

7Вони́ ж міркува́ли в собі́ і говори́ли: це зна́чить, що хлібі́в ми не взяли́.

8Зрозумі́вши те, Іісу́с сказа́в їм: що помишля́єте в собі́, малові́рні, що хлібі́в не взяли́?

9Хіба́ ще не розумі́єте і не пам’ята́єте про п’ять хлібі́в на п’ять ти́сяч чолові́к, і скі́льки ко́шиків ви набра́ли?

10ні про сім хлібі́в на чоти́ри ти́сячі, і скі́льки ко́шиків ви набра́ли?

11як не розумі́єте, що не про хліб сказа́в Я вам: бережі́ться заква́ски фарисе́йської та саддуке́йської?

12Тоді́ вони́ зрозумі́ли, що Він говори́в їм берегти́ся не хлі́бної заква́ски, а вчення́ фарисе́йського та саддуке́йського.

Вмч. (під зачало) Мф. 10:37–11:1 Євангеліє від Матфея

зач. 3910:37Хто лю́бить ба́тька чи ма́тір бі́льше, ніж Мене́, недосто́йний Мене́; і хто лю́бить си́на чи дочку́ бі́льше, ніж Мене́, недосто́йний Мене́;

38і хто не бере́ хреста́ свого́ і йде слі́дом за Мно́ю, той недосто́йний Мене́.

39Хто зберіга́є ду́шу свою́, загу́бить її́, а хто загу́бить ду́шу свою́ зара́ди Мене́, збереже́ її́.

40Хто вас прийма́є, той прийма́є Мене́, а хто прийма́є Мене́, прийма́є Того́, Хто посла́в Мене́;

41хто прийма́є проро́ка в ім’я́ проро́ка, оде́ржить нагоро́ду проро́ка; і хто прийма́є пра́ведника в ім’я́ пра́ведника, оде́ржить нагоро́ду пра́ведника.

42І хто напо́їть одного́ з мали́х цих ті́льки ча́шею холо́дної води́, в ім’я́ у́чня, і́стинно кажу́ вам, не втра́тить нагоро́ди своє́ї.

11:1І коли́ Іісу́с закінчи́в навча́ти дванадцятьо́х у́чнів Свої́х, перейшо́в зві́дти учи́ти й пропові́дувати в міста́х ї́хніх.

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.