Читання днячетвер

На літургії

Апостол

1 Кор. 7:24–35 Перше послання до Коринфян

зач. 13824У яко́му ста́ні хто був покли́каний, бра́ття, в то́му ко́жен і залиша́йся пе́ред Бо́гом.

25Що́до діво́цтва я не ма́ю повелі́ння Госпо́днього, а даю́ пора́ду як той, хто оде́ржав від Го́спода ми́лість бу́ти ві́рним Йому́;

26о́тже, по тепе́рішній потре́бі вважа́ю за кра́ще, що до́бре люди́ні залиша́тися так.

27Чи з’є́днаний ти з жі́нкою? не шука́й розлу́чення. Чи залиши́вся без жі́нки? не шука́й жі́нки.

28А втім, якщо́ і оже́нишся, не согріши́ш; і якщо́ ді́вчина ви́йде за́між, не согріши́ть. Але́ такі́ ма́тимуть скорбо́ти по пло́ті; а мені́ вас жаль.

29Я кажу́ вам, бра́ття: час уже́ коро́ткий; о́тже, ті, що ма́ють жіно́к, хай бу́дуть так, як ті, що не ма́ють;

30і хто пла́че, як ті, що не пла́чуть; і хто раді́є, як ті, хто не раді́є; і хто купу́є, як ті, хто не купу́є;

31і хто користу́ється сві́том цим, як ті, що не користу́ються; бо мина́є о́браз сві́ту цього́.

32А я хо́чу, щоб ви були́ без турбо́т. Нежона́тий турбу́ється про Госпо́днє, як угоди́ти Го́споду;

33а жона́тий турбу́ється про мирське́, як догоди́ти жі́нці. Різни́ця є між заму́жньою і діви́цею:

34незаму́жня турбу́ється про Госпо́днє, як угоди́ти Го́споду, щоб бу́ти свято́ю і ті́лом і ду́хом; а заму́жня піклу́ється про мирське́, як догоди́ти чолові́кові.

зач. 13935Кажу́ це вам на ва́шу ж ко́ристь, не з тим, щоб наки́нути на вас пу́та, а щоб ви благопристо́йно і безуста́нно служи́ли Го́споду без розва́г.

Євангеліє

Мф. 15:12–21 Євангеліє від Матфея

зач. 6112Тоді́ у́чні Його́, підійшо́вши, сказа́ли Йому́: чи зна́єш, що фарисе́ї, почу́вши це сло́во, спокуси́лися?

13Він же сказа́в у ві́дповідь: уся́ка росли́на, яку́ не Оте́ць Мій Небе́сний насади́в, ви́коріниться;

14зали́ште їх: вони́ – сліпі́ вожді́ сліпи́х, а коли́ сліпи́й веде́ сліпо́го, то оби́два впаду́ть в я́му.

15Петро́ ж, відповіда́ючи, сказа́в Йому́: поясни́ нам при́тчу цю.

16Іісу́с сказа́в: невже́ і ви ще не розумі́єте?

17чи ще не зрозумі́ли, що все, що вхо́дить в уста́, прохо́дить у че́рево і вихо́дить геть?

18а те, що з уст вихо́дить, від се́рця вихо́дить, – це і скверни́ть люди́ну,

19бо від се́рця вихо́дять злі по́мисли, вби́вства, перелю́бства, любодія́ння, краді́жки, лжесві́дчення, хула́ –

20це скверни́ть люди́ну, а ї́сти неми́тими рука́ми – не скверни́ть люди́ну.

зач. 6221І, ви́йшовши зві́дти, Іісу́с пішо́в у краї́ Ти́рські і Сидо́нські.