Читання днясереда
На літургії
Апостол
Рим. 15:7–16 Послання до Римлян
зач. 1177Тому́ прийма́йте оди́н о́дного, як і Христо́с прийня́в вас до сла́ви Бо́жої.
8Розумі́ю те, що Іісу́с Христо́с став служи́телем для обрі́заних – зара́ди і́стини Бо́жої, щоб ви́конати обі́тниці отця́м,
9а для язи́чників – з ми́лості, щоб сла́вили Бо́га, як напи́сано: за те бу́ду сла́вити Тебе́ (Го́споди) між язи́чниками і бу́ду співа́ти і́мені Твоє́му.
10І ще ска́зано: звеселі́ться, язи́чники, з наро́дом Його́.
11І ще: хвалі́ть Го́спода, всі язи́чники, і прославля́йте Його́, усі́ наро́ди.
12Іса́ія тако́ж гово́рить: бу́де ко́рінь Ієссе́їв, і вста́не володі́ти наро́дами; на Ньо́го язи́чники наді́ятися бу́дуть.
13Хай же Бог наді́ї напо́внить вас уся́кою ра́дістю і ми́ром у ві́рі, щоб ви, си́лою Ду́ха Свято́го, збагати́лися наді́єю.
14І сам я впе́внений за вас, бра́ття мої́, що і ви по́вні бла́гості і уся́кого пізна́ння, і мо́жете повча́ти оди́н о́дного;
15але́ пи́сав вам, бра́ття, з де́якою сміли́вістю, частко́во ні́би для нага́дування вам, за да́ною мені́ від Бо́га благода́ттю
16бу́ти служи́телем Іісу́са Христа́ у язи́чників і вико́нувати священноді́йство благові́стя Бо́жого, щоб ця же́ртва язи́чників, освя́чена Ду́хом Святи́м, була́ благоприє́мна Бо́гові.
Мчч. Діян. 12:1–11 Діяння святих апостолів
зач. 291В той час цар І́род підня́в ру́ки на де́кого з тих, що нале́жали до Це́ркви, щоб заподі́яти їм зло,
2і мече́м уби́в Я́кова, бра́та Іоа́ннового.
3А поба́чивши, що це подо́бається іуде́ям, пі́сля то́го взяв і Петра́, – тоді́ були́ дні опрі́сноків, –
4і, схопи́вши його́, посади́в у темни́цю; і наказа́в чотирьо́м четвери́цям во́їнів стерегти́ його́, ма́ючи на́мір пі́сля Па́схи ви́вести його́ до наро́ду.
5Ото́ж Петра́ стерегли́ в темни́ці, а тим ча́сом Це́рква щи́ро моли́лась за ньо́го Бо́гові.
6Коли́ ж І́род хоті́в ви́вести його́, тіє́ї но́чі Петро́ спав між двома́ во́їнами, ску́тий двома́ ланцюга́ми, і сторо́жа бі́ля двере́й стерегла́ темни́цю.
7І ось, предста́в А́нгел Госпо́дній, і сві́тло ося́яло темни́цю і, штовхну́вши Петра́ в бік, він розбуди́в його́ і сказа́в: встань шви́дше. І впа́ли ланцюги́ з його́ рук.
8І сказа́в йому́ А́нгел: підпережи́сь і взу́йся. Він зроби́в так. По́тім гово́рить йому́: одягни́ оде́жу твою́ і йди за мно́ю.
9Петро́ ви́йшов і попрямува́в за ним, не зна́ючи, що ро́блене А́нгелом було́ в ді́йсності, а ду́мав, що ба́чить виді́ння.
10Пройшо́вши пе́ршу й дру́гу сторо́жу, вони́ прийшли́ до залі́зної бра́ми, що вела́ до мі́ста, яка́ сама́ собо́ю відчини́лася їм: вони́ ви́йшли, і пройшли́ одну́ ву́лицю, і ра́птом А́нгела не ста́ло з ним.
11Тоді́ Петро́, опам’ята́вшись, сказа́в: тепе́р я ба́чу воі́стину, що Госпо́дь посла́в А́нгела Свого́ і звільни́в мене́ від руки́ І́родової та від усьо́го, чого́ чека́в наро́д іуде́йський.
Євангеліє
Мф. 12:38–45 Євангеліє від Матфея
зач. 4838Тоді́ де́хто з кни́жників і фарисе́їв сказа́ли: Учи́телю! хоті́лося б поба́чити нам від Те́бе знаме́ння.
39Але́ Він сказа́в їм у ві́дповідь: рід лука́вий і перелю́бний шука́є знаме́ння; і знаме́ння не да́сться Йому́, крім знаме́ння Іо́ни проро́ка;
40бо як був Іо́на в утро́бі кита́ три дні і три но́чі, так і Син Людськи́й бу́де в се́рці землі́ три дні і три но́чі.
41Ніневі́тяни вста́нуть на суд з ро́дом цим і осу́дять його́, бо вони́ пока́ялись пі́сля про́повіді Іо́ниної; а ось тут Бі́льший від Іо́ни.
42Цари́ця півде́нна вста́не на суд з ро́дом цим і осу́дить його́, бо вона́ прихо́дила з кра́ю землі́ послу́хати му́дрість Соломо́нову; а ось тут Бі́льший від Соломо́на.
43Коли́ нечи́стий дух ви́йде з люди́ни, то блука́є по безво́дних місця́х, шука́ючи спо́кою, і не знахо́дить;
44тоді́ ка́же: поверну́ся в дім мій, зві́дки я ви́йшов. Та, прийшо́вши, знахо́дить його́ неза́йнятим, заме́теним і при́браним;
45тоді́ йде і бере́ з собо́ю сім і́нших ду́хів, люті́ших за се́бе, і, ввійшо́вши, живу́ть там; і бу́ває для тіє́ї люди́ни оста́ннє гі́рше пе́ршого. Так бу́де і з цим злим ро́дом.
Мчч. Ін. 15:17–16:2 Євангеліє від Іоанна
зач. 5215:17Це заповіда́ю вам: щоб ви люби́ли оди́н о́дного.
18Якщо́ світ вас нена́видить, зна́йте, що Мене́ рані́ше вас знена́видів.
19Якби́ ви були́ від сві́ту, то світ люби́в би своє́; а як ви не від сві́ту, а Я ви́брав вас від сві́ту, тому́ нена́видить вас світ.
20Пам’ята́йте сло́во, яке́ Я сказа́в вам: раб не бі́льший за госпо́даря свого́. Якщо́ Мене́ гони́ли, то гони́тимуть і вас; якщо́ Моє́ сло́во підстеріга́ли, бу́дуть підстеріга́ти і ва́ше.
21Та все те чини́тимуть вам за ім’я́ Моє́, тому́ що не зна́ють Того́, Хто посла́в Мене́.
22Якби́ Я не прийшо́в і не говори́в їм, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р не ма́ють ви́правдання за гріх свій.
23Хто нена́видить Мене́, той нена́видить і Отця́ Мого́.
24Коли́ б Я не твори́в се́ред них діл, яки́х ніхто́ і́нший не сотвори́в, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р і ба́чили, і знена́виділи і Мене́ і Отця́ Мого́.
25Але́ хай спра́вдиться сло́во, напи́сане в зако́ні ї́хньому: знена́виділи Мене́ даре́мно.
26Коли́ ж при́йде Уті́шитель, Яко́го Я пошлю́ вам від Отця́, Дух і́стини, Яки́й від Отця́ вихо́дить, Він бу́де сві́дчити про Ме́не;
27та́кож і ви бу́дете сві́дчити, бо ви споча́тку зі Мно́ю.
16:1Це сказа́в Я вам, щоб ви не спокуси́лися.
2Ви́женуть вас із синаго́г; при́йде на́віть час, коли́ вся́кий, хто вбива́тиме вас, бу́де ду́мати, що тим він слу́жить Бо́гові.