Читання дняп’ятниця

На літургії

Апостол

Рим. 9:6–19 Послання до Римлян

зач. 1016Та не те, щоб сло́во Бо́же не збуло́сь: бо не всі ті ізраїльтя́ни, які́ від Ізра́їля;

7і не всі ді́ти Авраа́ма, які́ від сі́м’я його́, але́ ска́зано: в Ісаа́кові нарече́ться тобі́ пото́мство.

8То́бто не ді́ти тіле́сні є ді́ти Бо́жі; а ді́ти обі́тниці визнаю́ться за пото́мство.

9Сло́во ж обі́тниці таке́: в цей же час прийду́, і бу́де у Са́рри син.

10І не ті́льки це; але́ так було́ з Реве́ккою, коли́ вона́ зачала́ в оди́н час двох сині́в від Ісаа́ка, отця́ на́шого.

11Бо, коли́ вони́ ще не народи́лися і не зроби́ли нічо́го до́брого чи зло́го, щоб во́ля Бо́жа здійсни́лася у вибранні́

12не від діл, а від То́го, Хто кли́че, ска́зано було́ їй: бі́льший служи́тиме ме́ншому,

13як і напи́сано: Я́кова Я полюби́в, а Іса́ва знена́видів.

14Що ж ска́жемо? Невже́ непра́вда у Бо́га? Зо́всім ні.

15Бо Він гово́рить Мойсе́єві: кого́ ми́лувати, поми́лую; кого́ жалі́ти, пожалі́ю.

16Ото́ж поми́лування зале́жить не від то́го, хто бажа́є, і не від то́го, хто подвиза́ється, а від Бо́га, Котри́й ми́лує.

17Бо Писа́ння гово́рить фарао́нові: на те са́ме Я й поста́вив тебе́, щоб показа́ти над тобо́ю си́лу Мою́ і щоб пропові́дане було́ ім’я́ Моє́ по всій землі́.

зач. 10218Отже, кого́ хо́че, ми́лує; а кого́ хо́че, озлобля́є.

19Ти ска́жеш мені́: за що ще звинува́чує? бо хто мо́же проти́витися во́лі Його́?

Євангеліє

Мф. 10:32–36;11:1 Євангеліє від Матфея

зач. 3810:32Ото́ж ко́жного, хто ви́знає Мене́ пе́ред людьми́, того́ ви́знаю і Я пе́ред Отце́м Мої́м Небе́сним;

33а хто зрече́ться Мене́ пе́ред людьми́, зречу́сь того́ і Я пе́ред Отце́м Мої́м Небе́сним.

34Не ду́майте, що Я прийшо́в принести́ мир на зе́млю; не мир прийшо́в Я принести́, а меч,

35бо Я прийшо́в розлучи́ти си́на з ба́тьком його́, і дочку́ з ма́тір’ю її́, і неві́стку із свекру́хою її́.

36І вороги́ люди́ні – дома́шні її́.

11:1І коли́ Іісу́с закінчи́в навча́ти дванадцятьо́х у́чнів Свої́х, перейшо́в зві́дти учи́ти й пропові́дувати в міста́х ї́хніх.