Читання дняпонеділок

На літургії

Апостол

Рим. 7:1–13 Послання до Римлян

зач. 941Хіба́ ви не зна́єте, бра́ття (бо кажу́ тим, що зна́ють зако́н), що зако́н ма́є вла́ду над люди́ною, до́ки вона́ живе́?

2Замі́жня жі́нка зв’я́зана зако́ном з живи́м чолові́ком; а коли́ помре́ чолові́к, вона́ звільня́ється від зако́ну замі́жжя.

3Тому́, якщо́ при живо́му чолові́кові ви́йде за і́ншого, зве́ться перелю́бницею; коли́ ж помре́ чолові́к, вона́ ві́льна від зако́ну і не бу́де перелю́бницею, ви́йшовши за і́ншого чолові́ка.

4Так і ви, бра́ття мої́, поме́рли для зако́ну ті́лом Христо́вим, щоб нале́жати і́ншому, Воскре́слому з ме́ртвих, щоб прино́сити плід Бо́гові.

5Бо, коли́ ми жили́ за пло́ттю, тоді́ при́страсті гріхо́вні, ви́явлені зако́ном, ді́яли в чле́нах на́ших, щоб прино́сити плід сме́рті;

6але́ тепе́р, коли́ ми поме́рли для зако́ну, яки́м були́ зв’я́зані, ми звільни́лися від ньо́го, щоб нам служи́ти Бо́гові в оно́вленні ду́ху, а не за старо́ю бу́квою.

7Що ж ска́жемо? Невже́ від зако́ну гріх? Зо́всім ні. Але́ я не іна́кше пізна́в гріх, як че́рез зако́н. Бо я не розумі́в би і побажа́ння, якби́ зако́н не говори́в: не побажа́й.

8Але́ гріх, взя́вши при́від від за́повіді, ви́кликав у мені́ вся́ку по́хоть; бо без зако́ну гріх ме́ртвий.

9Я жив коли́сь без зако́ну; але́ коли́ прийшла́ за́повідь, то гріх ожи́в,

10а я поме́р; ота́к за́повідь, що да́на для життя́, послужи́ла мені́ на смерть,

11тому́ що гріх, взя́вши при́від від за́повіді, зва́бив мене́ і умертви́в не́ю.

12Тому́ зако́н святи́й, і за́повідь свята́ і пра́ведна і до́бра.

13О́тже, невже́ те, що до́бре, ста́ло для ме́не смертоно́сним? Зо́всім ні; але́ гріх, яки́й ви́явив себе́ гріхо́м тому́, що че́рез до́бре спричиня́є мені́ смерть; так що гріх стає́ вкрай грі́шним посере́дництвом за́повіді.

Вмч. Еф. 6:10–17 Послання до Ефесян

зач. 23310Наре́шті, бра́ття мої́, змі́цнюйтесь Го́сподом і могу́тністю си́ли Його́.

11Одягні́ться в по́вну збро́ю Бо́жу, щоб вам мо́жна було́ ста́ти про́ти хи́трощів дия́вольських,

12бо на́ша боротьба́ не про́ти кро́ві і пло́ті, а про́ти нача́льств, про́ти власте́й, про́ти світоправи́телів те́мряви ві́ку цього́, про́ти ду́хів зло́би піднебе́сних.

13Для цьо́го приймі́ть по́вну збро́ю Бо́жу, щоб ви змогли́ протистоя́ти в день злий і, все подола́вши, ви́стояти.

14Ото́ж ста́ньте, підпереза́вши чре́сла ва́ші і́стиною і одягну́вшись у броню́ пра́ведності,

15і взу́вши но́ги в гото́вність благовіствува́ти мир;

16а по́над усе́ візьмі́ть щит ві́ри, яки́м змо́жете погаси́ти всі розпе́чені стрі́ли лука́вого;

17і шоло́м спасі́ння візьмі́ть, і меч духо́вний, що є сло́во Бо́же.

Євангеліє

Мф. 9:36–10:8 Євангеліє від Матфея

зач. 349:36Ба́чачи на́товпи наро́ду, Він змилосе́рдився над ни́ми, бо вони́ були́ змо́рені й розсі́яні, як ві́вці, що не ма́ють па́стиря.

37Тоді́ гово́рить до у́чнів Свої́х: жни́ва бага́то, а женці́в зама́ло.

38Ото́ж блага́йте Госпо́даря жни́ва, щоб ви́слав женці́в на жни́во Своє́.

10:1І покли́кавши двана́дцять у́чнів Свої́х, Він дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами, щоб виганя́ти їх і зціля́ти вся́ку хворо́бу і вся́ку не́міч.

2Двана́дцяти ж Апо́столів імена́ такі́: пе́рший Си́мон, що зве́ться Петро́м, і Андрі́й, брат його́, Я́ків Зеведе́їв і Іоа́нн, брат його́,

3Фили́п і Варфоломі́й, Фома́ і Матфе́й ми́тар, Я́ків Алфе́їв і Левве́й, про́званий Фадде́єм,

4Си́мон Канані́т та Іу́да Іскаріо́т, котри́й і зра́див Його́.

5Цих дванадцятьо́х посла́в Іісу́с і запові́в їм, гово́рячи: на шлях до язи́чників не ході́ть, і в мі́сто Самаря́нське не вхо́дьте;

6а йді́ть кра́ще до заги́блих ове́ць до́му Ізра́їлевого;

7хо́дячи ж, пропові́дуйте, що набли́зилось Ца́рство Небе́сне;

8хво́рих зціля́йте, прокаже́них очища́йте, ме́ртвих воскреша́йте, бі́сів виганя́йте; як дар оде́ржали, як дар дава́йте.

Вмч. Мф. 10:16–22 Євангеліє від Матфея

зач. 3616Ось, Я посила́ю вас, як ове́ць помі́ж вовкі́в: ото́ж бу́дьте му́дрі, як змі́ї, і прості́, як го́луби.

17Остеріга́йтеся ж люде́й: бо вони́ видава́тимуть вас на суди́лища і в свої́х синаго́гах би́тимуть вас,

18і поведу́ть вас до прави́телів і царі́в за Ме́не на сві́дчення пе́ред ни́ми та язи́чниками.

19Коли́ ж видава́тимуть вас, не турбу́йтеся, як або́ що говори́ти; бо в той час дано́ бу́де вам, що сказа́ти,

20бо не ви бу́дете говори́ти, а Дух Отця́ ва́шого говори́тиме у вас.

21Ви́дасть же брат бра́та на сме́рть і ба́тько си́на; і повста́нуть ді́ти на батькі́в, і уб’ю́ть їх;

22і бу́дуть вас нена́видіти всі за ім’я́ Моє́; а хто ви́терпить до кінця́, той спасе́ться.