Читання днячетвер

На утрені

Лк. 12:8–12 Євангеліє від Луки

зач. 648Кажу́ ж вам: ко́жного, хто ви́знає Мене́ пе́ред людьми́, і Син Людськи́й ви́знає його́ пе́ред А́нгелами Бо́жими;

9а хто зрече́ться Мене́ пе́ред людьми́, той відки́нутий бу́де пе́ред А́нгелами Бо́жими.

10І ко́жному, хто ска́же сло́во на Си́на Людсько́го, прости́ться; а хто ска́же хулу́ на Свято́го Ду́ха, тому́ не прости́ться.

11Коли́ ж приведу́ть вас у синаго́ги, до прави́телів і воло́дарів, не турбу́йтесь, як і що відповіда́ти, або що говори́ти,

12бо в той час Святи́й Дух навчи́ть вас, що тре́ба говори́ти.

На літургії

Апостол

Рим. 5:10–16 Послання до Римлян

зач. 8910Бо коли́, бу́дучи ворога́ми, ми примири́лися з Бо́гом сме́ртю Си́на Його́, то тим бі́льше, примири́вшись, спасемо́ся життя́м Його́.

11І не до́сить цього́, але́ і хва́лимось Бо́гом че́рез Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, че́рез Котро́го ми оде́ржали ни́ні прими́рення.

12Тому́, як че́рез одно́го чолові́ка гріх увійшо́в у світ, і з гріхо́м смерть, так і смерть перейшла́ на всіх люде́й, бо в ньо́му всі согріши́ли.

13Бо і до зако́ну гріх був у сві́ті; але́ гріх не вміня́ється, коли́ нема́ зако́ну.

14Одна́к смерть панува́ла від Ада́ма до Мойсе́я і над ти́ми, що не согріши́ли поді́бно до зло́чину Ада́ма, яки́й є о́браз майбу́тнього.

15Та з да́ром благода́ті не так, як із зло́чином. Бо коли́ че́рез зло́чин одного́ бага́то зазна́ли сме́рті, то тим бі́льше благода́ть Бо́жа і дар по благода́ті одного́ Чолові́ка, Іісу́са Христа́, ще́дро ви́лились на багатьо́х.

16І дар не як суд за одно́го, що согріши́в; бо суд за оди́н зло́чин – до осу́дження, а дар благода́ті – до ви́правдання від багатьо́х зло́чинів.

Свт. Євр. 7:26–8:2 Послання до Євреїв

зач. 3187:26Таки́й і пови́нен бу́ти у нас Первосвяще́нник: святи́й, неприче́тний злу, непоро́чний, відді́лений від грі́шників і підне́сений ви́ще небе́с.

27Котри́й не ма́є потре́би щоде́нно, як ті первосвяще́нники, прино́сити же́ртви споча́тку за свої́ гріхи́, по́тім за гріхи́ наро́ду, бо Він зроби́в це оди́н раз, прині́сши в же́ртву Себе́ Само́го.

28Бо зако́н поставля́є первосвяще́нниками люде́й, котрі́ ма́ють не́мочі, а сло́во кля́твенне, пі́сля зако́ну, поста́вило Си́на, наві́ки доскона́лого.

8:1Головне́ ж у тому́, про що гово́римо, є таке́: ми ма́ємо тако́го Первосвяще́нника, Котри́й сів право́руч престо́лу ве́личі на небеса́х

2і є священнослужи́тель святи́лища та скі́нії правди́вої, яку́ збудува́в Госпо́дь, а не люди́на.

Євангеліє

Мф. 8:23–27 Євангеліє від Матфея

зач. 2723І коли́ увійшо́в Він у чо́вен, за Ним пішли́ у́чні Його́.

24І ось, підняли́сь хви́лі вели́кі на мо́рі, аж чо́вен покрива́ло хви́лями; а Він спав.

25Тоді́ у́чні Його́, підійшо́вши до Ньо́го, розбуди́ли Його́ і сказа́ли: Го́споди! ряту́й нас, ги́немо.

26І гово́рить їм: чого́ ви такі́ боязкі́, мало́вірні? По́тім, вста́вши, заборони́в вітра́м і мо́рю, і наста́ла вели́ка ти́ша.

27Лю́ди ж, диву́ючись, говори́ли: хто це, що і вітри́ і мо́ре підкоря́ються Йому́?

Свт. Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна

зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.

10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.

11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.

12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.

13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.

14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.

15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.

16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.