Читання днячетвер
На літургії
Апостол
Рим. 1:28–2:9 Послання до Римлян
зач. 811:28І як вони́ не турбува́лися ма́ти Бо́га в ро́зумі, то Бог відда́в їх перекру́ченому ро́зумові – чини́ти непотрі́бства,
29так що вони́ спо́внені вся́кої непра́вди, блу́ду, лука́вства, користолю́бства, зло́би, спо́внені за́здрості, вби́вства, чвар, обма́ну, злих зви́чаїв,
30лихомо́вні, накле́пники, богоненави́сники, кри́вдники, самохва́ли, гордови́ті, винахі́дливі на зло, неслухня́ні батька́м,
31безрозсу́дні, віроло́мні, нелю́бі, непримири́мі, неми́лостиві.
32Вони́ зна́ють пра́ведний суд Бо́жий, що хто ро́бить такі́ діла́, ва́ртий сме́рті; одна́к не ті́льки їх ро́блять, але́ й тих, що ро́блять, схва́люють.
2:1Отже, нема́ тобі́ ви́правдання, вся́кий чолові́че, що су́диш і́ншого, бо тим же судо́м, яки́м су́диш і́ншого, осу́джуєш себе́, бо, су́дячи і́ншого, ро́биш те са́ме.
2А ми зна́ємо, що воі́стину є суд Бо́жий на тих, що ро́блять такі́ діла́.
3Невже́ ду́маєш ти, чолові́че, що втече́ш від су́ду Бо́жого, засу́джуючи тих, що ро́блять такі́ діла́, і ро́блячи те са́ме?
4Або́ зневажа́єш бага́тство милосе́рдя, ла́гідності і довготерпі́ння Бо́жого, не розумі́ючи, що милосе́рдя Бо́же веде́ тебе́ до покая́ння?
5Але́, че́рез упе́ртість твою́ і нерозка́яне се́рце, ти сам собі́ збира́єш гнів на день гні́ву і я́влення пра́ведного су́ду від Бо́га,
6Котри́й возда́сть ко́жному за вчи́нки його́:
7тим, які́ пості́йністю в до́брому ді́лі шука́ють сла́ви, че́сті й безсме́ртя, – життя́ ві́чне;
8а тим, що проти́вляться і не підкоря́ються і́стині, але́ віддаю́ться непра́вді, – лю́тість і гнів.
9Скорбо́та і тіснота́ вся́кій душі́ люди́ни, яка́ чи́нить зло, по-пе́рше, іуде́я, по́тім і е́лліна!
Євангеліє
Мф. 5:27–32 Євангеліє від Матфея
зач. 1327Ви чу́ли, що ска́зано дре́внім: не перелю́бствуй.
28А Я кажу́ вам, що вся́кий, хто ди́виться на жі́нку з по́хоттю, вже вчини́в пере́люб з нею в се́рці своє́му.
29Якщо́ ж пра́ве о́ко твоє́ спокуша́є тебе́, ви́рви його́ і кинь від се́бе, бо кра́ще для те́бе, щоб заги́нув оди́н з чле́нів твої́х, ніж усе́ ті́ло твоє́ було́ вки́нуте в геє́ну.
30І якщо́ прави́ця твоя́ спокуша́є тебе́, відітни́ її́ та кинь від се́бе: бо кра́ще для те́бе, щоб заги́нув оди́н з чле́нів твої́х, ніж усе́ ті́ло твоє́ було́ вки́нуте в геє́ну.
31Ска́зано та́кож, коли́ хто розведе́ться з жі́нкою своє́ю, хай дасть їй лист про розлу́чення.
32А Я кажу́ вам: хто розво́диться з жі́нкою своє́ю, крім прови́ни пере́любу, той спонука́є її́ до перелю́бства, і хто ві́зьме шлюб з розлу́ченою, той перелю́бствує.