Читання дняпонеділок
На утрені
Лк. 7:17–30 Євангеліє від Луки
зач. 3117Така́ чу́тка про Ньо́го розійшла́ся по всій Іуде́ї і по всьо́му то́му кра́ю.
18І сповісти́ли про все те Іоа́нна у́чні його́.
19Іоа́нн, прикли́кавши двох з у́чнів свої́х, посла́в до Іісу́са спита́ти: чи Ти Той, Котри́й ма́є прийти́, чи і́ншого нам чека́ти?
20Вони́, прийшо́вши до Іісу́са, сказа́ли: Іоа́нн Хрести́тель посла́в нас до Те́бе спита́ти: чи Ти Той, Котри́й ма́є прийти́, чи і́ншого нам чека́ти?
21А в той час Він зціли́в багатьо́х від хворо́б і неду́гів і від зли́х ду́хів, і багатьо́м сліпи́м дарува́в зір.
22І сказа́в їм Іісу́с у ві́дповідь: піді́ть, розкажі́ть Іоа́ннові, що ви ба́чили і чу́ли: сліпі́ прозріва́ють, криві́ хо́дять, прокаже́ні очища́ються, глухі́ чу́ють, ме́ртві воскреса́ють, убо́гі благовіству́ють;
23і блаже́нний той, хто не споку́ситься про Ме́не!
24А як відійшли́ по́слані Іоа́нном, Він поча́в говори́ти наро́дові про Іоа́нна: на що ходи́ли ви диви́тися в пусти́ню? чи на трости́ну, що ві́тер коли́ше?
25На ко́го ходи́ли диви́тися? Чи на люди́ну, одя́гнену в м’яки́й о́дяг? Але ті, що одяга́ються пи́шно та живу́ть у розко́шах, знахо́дяться в ца́рських пала́цах.
26На що ж ви ходи́ли диви́тися? на проро́ка? Так, кажу́ вам, і бі́льше, ніж на проро́ка.
27Це той, про ко́го напи́сано: ось, Я посила́ю А́нгела Мого́ пе́ред лице́м Твої́м, котри́й приготу́є путь Твій пе́ред Тобо́ю.
28Бо кажу́ вам: з наро́джених жінка́ми нема́ жо́дного проро́ка, бі́льшого за Іоа́нна Хрести́теля, але́ ме́нший в Ца́рстві Бо́жому бі́льший за ньо́го.
29І весь наро́д, що слу́хав Його́, та ми́тарі воздали́ сла́ву Бо́гові, охрести́вшись хре́щенням Іоа́нновим;
30а фарисе́ї і зако́нники відки́нули во́лю Бо́жу про се́бе, не хрести́вшись від ньо́го.
На 6-му часі
Іс. 8:13–9:7 Книга пророка Ісаії
8:13Господа Саваофа — Його шануйте свято, і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше!
14І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси для обох домів Ізраїля, петлею і сіткою для жителів Єрусалима.
15І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде уловлений.
16Зав’яжи свідчення, і запечатай одкровення при учениках Моїх».
17Отже, я надіюся на Господа, Який сховав лице Своє від дому Якова, й уповаю на Нього.
18Ось я і діти, яких дав мені Господь, як вказівки і знамення в Ізраїлі від Господа Саваофа, Який живе на горі Сионі.
19І коли скажуть вам: зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і утробомовців, — тоді відповідайте: чи не повинен народ звертатися до свого Бога? чи запитують мертвих про живих?
20Звертайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла.
21І будуть вони бродити по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і під час голоду будуть злостивитися, хулити царя свого і Бога свого.
22І глянуть угору, і подивляться на землю; і ось — горе і морок, густа пітьма, і будуть скинуті у пітьму. Але не завжди буде морок там, де тепер він загуснув.
9:1Час, що минув, принизив землю Завулонову і землю Неффалимову; але наступний звеличить приморську путь, зайорданську країну, Галилею язичницьку.
2Народ, що ходить у пітьмі, побачить світло велике; на тих, що живуть у країні тіні смертної, світло засяє.
3Ти примножиш народ, збільшиш радість його. Він буде веселитися перед Тобою, як веселяться під час жнив, як радіють при розподілі здобичі.
4Бо ярмо, яке обтяжувало його, і жезл, який уражав його, і тростину, яка пригноблювала його, Ти скрушиш, як у день Мадіама.
5Бо усяке взуття воїна під час битви й одяг, обагрений кров’ю, будуть віддані на спалення, на поживу вогню.
6Бо Немовля народилося нам — Син даний нам; владарювання на раменах Його, і наречуть ім’я Йому: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру.
7Примноженню владарювання Його і миру немає межі на престолі Давида й у царстві його, щоб Йому утвердити його і зміцнити його судом і правдою віднині і довіку. Ревність Господа Саваофа зробить це.
На вечірні
Бут. 6:9–22 Книга Буття
9Ось житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом.
10Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета.
11Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями.
12І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі.
13І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі.
14Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні.
15І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів.
16І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло].
17І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя.
18Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою.
19Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть.
20З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої].
21Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою.
22І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив.
Притч. 8:1–21 Книга Притч Соломонових
1Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій?
2Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;
3вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері:
4«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій!
5Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму.
6Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда;
7бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх;
8усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства;
9усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання.
10Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото;
11тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.
12Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання.
13Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу.
14У мене рада і правда; я розум, у мене сила.
15Мною царі царюють і володарі узаконюють правду;
16мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі.
17Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене;
18багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда;
19плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.
20Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя,
21щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.]
На літургії
Апостол
Предтечі 2 Кор. 4:6–15 Друге послання до Коринфян
зач. 1766тому́ що Бог, Котри́й звелі́в, щоб з те́мряви зася́яло сві́тло, ося́яв на́ші серця́, щоб просвіти́ти нас пізна́нням сла́ви Бо́жої в осо́бі Іісу́са Христа́.
7Але́ скарб цей ми но́симо в гли́няних сосу́дах, щоб ве́лич си́ли припи́сувалась Бо́гові, а не нам.
8Нас звідусі́ль ти́снуть, але́ ми не сти́снені; ми в безви́хідних обста́винах, але́ не втрача́ємо наді́ї;
9нас го́нять, але́ ми не поки́нуті; пригно́блені, але́ не ги́немо.
10Завжди́ но́симо в ті́лі ме́ртвість Го́спода Іісу́са, щоб і життя́ Іісу́сове відкри́лося в ті́лі на́шому.
11Бо ми живі́ безуста́нно віддаємо́ся на смерть зара́ди Іісу́са, щоб і життя́ Іісу́сове відкри́лося у сме́ртній пло́ті на́шій,
12то ж смерть ді́є в нас, а життя́ у вас.
зач. 17713Але́, ма́ючи той же дух ві́ри, як напи́сано: я ві́рував і тому́ говори́в, і ми ві́руємо, тому́ й гово́римо,
14зна́ючи, що Той, Хто воскреси́в Го́спода Іісу́са, воскреси́ть че́рез Іісу́са і нас і поста́вить пе́ред Собо́ю з ва́ми.
15Бо все для вас, щоб ще́дрість благода́ті в багатьо́х ви́кликала ще бі́льшу вдя́чність на сла́ву Бо́жу.
Євангеліє
Предтечі Мф. 11:2–15 Євангеліє від Матфея
зач. 402Іоа́нн же, почу́вши в темни́ці про діла́ Христо́ві, посла́в двох з у́чнів свої́х
3сказа́ти Йому́: чи Ти Той, Котри́й ма́є прийти́, чи нам і́ншого чека́ти?
4І ска́зав їм Іісу́с у ві́дповідь: піді́ть та розкажі́ть Іоа́ннові, що чу́єте і ба́чите:
5сліпі́ прозріва́ють і криві́ хо́дять, прокаже́ні очища́ються і глухі́ чу́ють, ме́ртві воскреса́ють і убо́гі благовіству́ють;
6і блаже́нний той, хто не споку́ситься про Ме́не.
7Коли́ ж вони́ пішли́, Іісу́с поча́в говори́ти наро́дові про Іоа́нна: на що диви́тися ходи́ли ви в пусти́ню? чи на трости́ну, що ві́тер коли́ше?
8На що ж диви́тись ходи́ли ви? чи на люди́ну, вдя́гнену в м’яки́й о́дяг? Ті, що но́сять м’яки́й о́дяг, в пала́цах ца́рських перебува́ють.
9На що ж диви́тись ходи́ли ви? на проро́ка? Так, кажу́ вам, і бі́льше проро́ка.
10Бо він той, про яко́го напи́сано: ось, Я поси́лаю А́нгела Мого́ пе́ред лице́м Твої́м, яки́й приготу́є путь Твій пе́ред Тобо́ю.
11І́стинно кажу́ вам: з наро́джених жінка́ми не було́ бі́льшого за Іоа́нна Хрести́теля; але́ ме́нший в Ца́рстві Небе́сному бі́льший за ньо́го.
12Від днів же Іоа́нна Хрести́теля дони́ні Ца́рство Небе́сне си́лою здобува́ється, і хто доклада́є зуси́лля, здобува́є його́,
13бо всі проро́ки і зако́н провіща́ли до Іоа́нна.
14І коли́ хо́чете зна́ти, він є Ілля́, що ма́є прийти́.
15Хто ма́є ву́ха слу́хати, хай слу́хає!
«Величаем тя, Крестителю Спасов Иоанне, и почитаем вси честныя твоея главы обретение»