Читання дняп’ятниця
На літургії
Апостол
2 Ін. 1:1–13 Друге соборне послання Іоанна
1Ста́рець – ви́браній господи́ні і ді́тям її́, яки́х я по і́стині люблю́, і не ті́льки я, а і всі, що пізна́ли і́стину,
2зара́ди і́стини, що перебува́є в нас і бу́де з на́ми пові́к.
3Хай бу́де з ва́ми благода́ть, ми́лість, мир від Бо́га Отця́ і від Го́спода Іісу́са Христа́, Си́на О́тчого, в і́стині і любо́ві.
4Я ду́же зраді́в, що знайшо́в між ді́тьми твої́ми таки́х, що хо́дять в і́стині, як ми прийняли́ за́повідь від Отця́.
5І ни́ні прошу́ тебе́, господи́не, не як нову́ за́повідь пропону́ю тобі́, а як ту, що ми ма́ємо від поча́тку, щоб ми люби́ли оди́н о́дного.
6Любо́в же поляга́є в то́му, щоб ми жили́ за Його́ за́повідями. Це та за́повідь, яку́ ви чу́ли від поча́тку, щоб жили́ згі́дно з не́ю.
7Бо бага́то тих, хто вво́дить в ома́ну, увійшло́ в світ; вони́ не спові́дують Іісу́са Христа́, Котри́й прийшо́в у пло́ті: така́ люди́на є споку́сник і анти́христ.
8Пильну́йте себе́, щоб нам не загуби́ти того́, над чим ми труди́лись, але́ щоб отри́мати по́вну нагоро́ду.
9Ко́жен, хто переступа́є вче́ння Христо́ве і не перебува́є в ньо́му, не ма́є Бо́га; хто перебува́є у вче́нні Христо́вому, ма́є і Отця́ і Си́на.
10Хто прихо́дить до вас і не прино́сить цього́ вче́ння, того́ не прийма́йте в дім і не віта́йте його́.
11Бо той, хто його́ віта́є, бере́ у́часть у злих діла́х його́.
12Бага́то ма́ю написа́ти вам, але́ не хо́чу на папе́рі чорни́лами, а наді́юсь прийти́ до вас і говори́ти уста́ми до уст, щоб ра́дість ва́ша була́ по́вна.
13Віта́ють тебе́ ді́ти сестри́ твоє́ї ви́браної. Амі́нь.
Мч. Трифону (під зачало) Рим. 8:28–39 Послання до Римлян
зач. 9928До то́го зна́ємо, що тим, які́ лю́блять Бо́га, покли́каним з Його́ во́лі, усе́ сприя́є для бла́га.
29Бо кого́ Він передба́чив, тим і напере́д ви́значив бу́ти поді́бними до о́бразу Си́на Свого́, щоб Він був перворо́дним між багатьма́ бра́ттями.
30А кого́ Він напере́д ви́значив, тих і покли́кав; а кого́ покли́кав, тих і ви́правдав; а кого́ ви́правдав, тих і просла́вив.
31Що ж сказа́ти на це? Якщо́ Бог за нас, хто про́ти нас?
32Той, Котри́й Си́на Свого́ не пощади́в, а ви́дав Його́ за всіх нас, як з Ним не да́рує нам і всього́?
33Хто бу́де звинува́чувати ви́браних Бо́жих? Бог виправдо́вує їх.
34Хто осу́джує? Христо́с Іісу́с поме́р, але́ й воскре́с: Він і право́руч Бо́га, Він і хода́тайствує за нас.
35Хто відлу́чить нас від любо́ві Бо́жої: скорбо́та, чи у́тиски, чи гоні́ння, чи го́лод, чи нагота́, або́ небезпе́ка, чи меч? як напи́сано:
36за Те́бе умертвля́ють нас ко́жен день; вважа́ють нас за ове́ць (прире́чених) на зако́лення.
37Але́ все це перебо́рюємо си́лою Того́, Хто полюби́в нас.
38Бо я впе́внений, що ні смерть, ні життя́, ні А́нгели, ні Нача́ла, ні Си́ли, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє,
39ні висота́, ні глибина́, ні і́нше яке́ творі́ння не мо́же відлучи́ти нас від любо́ві Бо́жої в Христі́ Іісу́сі, Го́споді на́шому.
Безсрр. 1 Кор. 12:27–13:8 Перше послання до Коринфян
зач. 15312:27І ви – ті́ло Христо́ве, а окре́мо – чле́ни.
28І одни́х Бог поста́вив у Це́ркві, по-пе́рше, Апо́столами, по-дру́ге, проро́ками, по-тре́тє, вчителя́ми; да́лі, і́ншим дав си́ли чудотво́рення, та́кож дари́ зці́лення, засту́пництва, управлі́ння, рі́зні мо́ви.
29Чи всі Апо́столи? Чи всі проро́ки? Чи всі вчителі́? Чи всі чудотво́рці?
30Чи всі ма́ють дари́ зці́лення? Чи всі гово́рять рі́зними мо́вами? Чи всі тлумачі́?
31Дба́йте про дари́ бі́льші, і я покажу́ вам шлях ще кра́щий.
13:1Якщо́ я говорю́ мо́вами людськи́ми й а́нгельськими, а любо́ві не ма́ю, то я – мідь, що дзвени́ть, або́ кімва́л, що бринчи́ть.
2Якщо́ ма́ю дар проро́цтва, і зна́ю всі таємни́ці, і ма́ю вся́ке пізна́ння і всю ві́ру, так що й го́ри мо́жу переставля́ти, а любо́ві не ма́ю, – то я ніщо́.
3І якщо́ розда́м усе́ добро́ моє́ і відда́м ті́ло моє́ на спа́лення, а любо́ві не ма́ю, то нема́ мені́ в то́му нія́кої ко́ристі.
зач. 1544Любо́в довготе́рпить, милосе́рдствує, любо́в не за́здрить, любо́в не вихваля́ється, не горди́ться,
5не безчи́нствує, не шука́є свого́, не роздрато́вується, не ми́слить зла,
6не раді́є непра́вді, а раді́є і́стині;
7усе́ покрива́є, всьо́му ві́рить, всьо́го наді́ється, все перено́сить.
8Любо́в ніко́ли не перестає́, ся, і мо́ви замо́вкнуть, і знання́ зни́кне.
Євангеліє
Мк. 15:22,25,33–41 Євангеліє від Марка
зач. 6822І привели́ Його́ на мі́сце Голго́фу, що означа́є: Ло́бне мі́сце.
25Була́ тре́тя годи́на і розп’я́ли Його́.
33О шо́стій же годи́ні наста́ла те́мрява по всій землі́ і трива́ла до дев’я́тої годи́ни.
34О дев’я́тій годи́ні Іісу́с ви́крикнув гучни́м го́лосом: Елоі́! Елоі́! Ламма́ савахфані́? – що зна́чить: Бо́же Мій! Бо́же Мій! наві́що Ти Мене́ зали́шив?
35Де́які з тих, що тут стоя́ли, почу́вши те, говори́ли: Він кли́че Іллю́.
36А оди́н побі́г, напо́внив гу́бку о́цтом і, настроми́вши на трости́ну, дава́в Йому́ пи́ти, ка́жучи: стрива́йте, поба́чимо, чи при́йде Ілля́ зня́ти Його́.
37Іісу́с же, скри́кнувши гучни́м го́лосом, іспусти́в дух.
38І заві́са в хра́мі розде́рлася надво́є, зве́рху дони́зу.
39Со́тник, яки́й стоя́в навпро́ти Ньо́го, поба́чивши, що Він, так скри́кнувши, іспусти́в дух, сказа́в: воі́стину Чолові́к Цей був Син Бо́жий.
40Були́ тут і жінки́, які́ диви́лися зда́леку; між ни́ми була́ і Марі́я Магдали́на, і Марі́я, ма́ти Я́кова моло́дшого та Іосі́ї, і Саломі́я,
41які́ і тоді́, коли́ Він був у Галіле́ї, ходи́ли за Ним і служи́ли Йому́, і бага́то і́нших, які́ ра́зом з Ним прийшли́ до Ієрусали́ма.
Мч. Трифону (під зачало) Лк. 10:19–21 Євангеліє від Луки
19Ось, даю́ вам вла́ду наступа́ти на змій та скорпіо́нів і на вся́ку си́лу вра́жу; і ніщо́ не пошко́дить вам;
20одна́к том́у не раді́йте, що ду́хи вам коря́ться, а раді́йте тому́, що імена́ ва́ші напи́сані на небеса́х.
21У той час зраді́в ду́хом Іісу́с і сказа́в: сла́влю Тебе́, О́тче, Го́споди не́ба і землі́, що Ти утаї́в це від му́дрих та розу́мних, і відкри́в те ді́тям. Так, О́тче! Бо таке́ бу́ло Твоє́ благоволі́ння.
Безсрр. Мф. 10:1,5–8 Євангеліє від Матфея
1І покли́кавши двана́дцять у́чнів Свої́х, Він дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами, щоб виганя́ти їх і зціля́ти вся́ку хворо́бу і вся́ку не́міч.
5Цих дванадцятьо́х посла́в Іісу́с і запові́в їм, гово́рячи: на шлях до язи́чників не ході́ть, і в мі́сто Самаря́нське не вхо́дьте;
6а йді́ть кра́ще до заги́блих ове́ць до́му Ізра́їлевого;
7хо́дячи ж, пропові́дуйте, що набли́зилось Ца́рство Небе́сне;
8хво́рих зціля́йте, прокаже́них очища́йте, ме́ртвих воскреша́йте, бі́сів виганя́йте; як дар оде́ржали, як дар дава́йте.