Читання днячетвер

На літургії

Апостол

1 Ін. 1:8–2:6 Перше соборне послання Іоанна

зач. 691:8Коли́ ка́жемо, що не ма́ємо гріха́, – обма́нюємо сами́х себе́, і і́стини нема́ в нас.

9Коли́ сповіда́ємо гріхи́ на́ші, то Він, бу́дучи ві́рним і пра́ведним, прости́ть нам гріхи́ на́ші і очи́стить нас від уся́кої непра́вди.

10Коли́ ка́жемо, що ми не согріши́ли, то ро́бимо Його́ неправди́вим, і сло́ва Його́ нема́ в нас.

2:1Ді́ти мої́! це пишу́ вам, щоб ви не согріша́ли; а якщо́ б хто согріши́в, то ми ма́ємо хода́тая пе́ред Отце́м, Іісу́са Христа́, пра́ведника.

2Він є умилости́влення за гріхи́ на́ші, і не ті́льки за на́ші, але́ і за гріхи́ усьо́го сві́ту.

3А що ми пізна́ли Його́, дізнаємо́ся з то́го, що доде́ржуємось Його́ за́повідей.

4Хто гово́рить: я пізна́в Його́, але́ за́повідей Його́ не вико́нує, той лжець і нема́ в ньо́му пра́вди;

5а хто доде́ржує сло́во Його́, в то́му і́стинно любо́в Бо́жа здійсни́лася; з цьо́го пізнаємо́, що ми в Ньо́му.

6Хто гово́рить, що перебува́є в Ньо́му, той пови́нен роби́ти так, як Він роби́в.

Сщмч. Євр. 13:7–16 Послання до Євреїв

зач. 3347Пам’ята́йте наста́вників ва́ших, котрі́ пропові́дували вам сло́во Бо́же, і, ди́влячись на кончи́ну життя́ ї́хнього, наслі́дуйте ві́ру їх.

8Іісу́с Христо́с учо́ра і сього́дні і наві́ки Той же.

9Вче́ннями рі́зними й чужи́ми не захо́плюйтесь; бо до́бре благода́ттю змі́цнювати серця́, а не стра́вами, від яки́х не оде́ржали ко́ристі ті, що займа́лися ни́ми.

10Ми ма́ємо жерто́вник, від яко́го не ма́ють пра́ва спожива́ти ті, що слу́жать скі́нії.

11Так як тіла́ твари́н, кров яки́х для очи́щення гріха́ вно́сить первосвяще́нник у святи́лище, спа́люються за ста́ном, –

12то і Іісу́с, щоб освяти́ти люде́й Кро́в’ю Своє́ю, постражда́в по́за воро́тами.

13Ото́ж ви́йдемо до Ньо́го за стан, несучи́ Його́ нару́гу;

14бо не ма́ємо тут пості́йного мі́ста, але́ шука́ємо майбу́тнього.

15Ото́ж бу́демо че́рез Ньо́го безуста́нно прино́сити Бо́гові же́ртву хвали́, то́бто плід уст, що прославля́ють ім’я́ Його́.

16Не забува́йте та́кож доброді́йності і спілкува́ння, бо такі́ же́ртви благоуго́дні Бо́гу.

Євангеліє

Мк. 13:31–14:2 Євангеліє від Марка

зач. 6213:31Не́бо й земля́ пере́йдуть, слова́ ж Мої́ не пере́йдуть.

32Про день же той, або час, ніхто́ не зна́є, ні А́нгели небе́сні, ні Син, а ті́льки Оте́ць.

33Пильну́йте, бу́дьте насторо́жі і молі́ться, бо не зна́єте, коли́ наста́не час цей.

34Поді́бно до то́го, коли́ чолові́к, відхо́дячи в доро́гу і залиша́ючи свій дім, дав вла́ду слу́гам свої́м, і ко́жному своє́ ді́ло, і наказа́в воротаре́ві пильнува́ти,

35ото́ж пильну́йте, бо не зна́єте, коли́ при́йде госпо́дар до́му, вве́чері чи опі́вночі, чи як пі́вні заспіва́ють, чи вра́нці;

36щоб, коли́ він несподі́вано при́йде, ви не спа́ли.

37А що кажу́ вам, кажу́ всім: пильну́йте.

14:1Че́рез два дні ма́ло бу́ти свя́то Па́схи і опрі́сноків. І шука́ли первосвяще́нники і кни́жники, як би взя́ти Його́ хи́трощами і вби́ти;

2але́ говори́ли: ті́льки не в свя́то, щоб не ста́лося завору́шення в наро́ді.

Сщмч. Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна

зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.

10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.

11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.

12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.

13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.

14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.

15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.

16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.