Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Третя книга Ездри

Глава 5

1 Про знамення: ось, настануть дні, в які багато хто з тих, що живуть на землі, які володіють віданням, будуть захоплені, і шлях істини сховається, і вселенна збідніє вірою,

2 і примножиться неправда, яку тепер ти бачиш і про яку здавна чув.

3 І буде, що країна, яку ти тепер бачиш панівною, піддасться спустошенню.

4 А якщо Всевишній дасть тобі дожити, то побачиш, що після третьої труби раптово засяє серед ночі сонце і місяць тричі на день;

5 і з дерева буде капати кров, камінь подасть голос свій, і народи похитнуться.

6 Тоді буде царювати той, якого ті, що живуть на землі, не очікують, і птахи перелетять на інші місця.

7 Море Содомське вивергне риб, буде подавати вночі голос, невідомий для багатьох; однак же усі почують голос його.

8 Буде сум’яття у багатьох місцях, часто буде посилатися з неба вогонь; дикі звірі перемінять місця свої, і нечисті жінки будуть народжувати чудовиськ.

9 Солодкі води зробляться солоними, і всі друзі повстануть одне проти одного; тоді сховається розум, і розуміння відійде у своє сховище.

10 Багато хто буде шукати його, але не знайде, і збільшиться на землі неправда і нестриманість.

11 Одна область буде запитувати іншу сусідню: «чи не проходила по тобі правда, яка робить праведним?» І та скаже: «ні».

12 Люди у той час будуть сподіватися, і не досягнуть бажаного, будуть трудитися, і не управляться путі їхні.

13 Про ці знамення мені дозволено сказати тобі, і якщо знову помолишся і поплачеш, як тепер, і попостишся сім днів, то почуєш ще більше за те.

14 І я отямився, і тіло моє сильно тремтіло, і душа моя знемогла, ніби зникала.

15 Але ангел, який прийшов до мене, підтримав мене й укріпив мене, і поставив на ноги.

16 І було, у другу ніч прийшов до мене Салафиїл, вождь народу, і запитав мене: де ти був, і від чого лице твоє таке сумне?

17 Хіба не знаєш, що тобі довірений Ізраїль у країні переселення його?

18 Отже, встань і споживи хліба, і не залишай нас, як пастир свого стада, у руках лукавих вовків.

19 Тоді сказав я йому: відійди від мене, і не наближайся до мене. І він, почувши це, відійшов від мене.

20 А я сім днів постився, стогнучи і плачучи, як повелів мені ангел Уриїл.

21 І після семи днів помисли серця мого знову були для мене вкрай обтяжливими;

22 але душа моя отримала дух розуміння, і я знову почав говорити перед Всевишнім

23 і сказав: о, Владико Господи! Ти з усіх лісів на землі і з усіх дерев на ній обрав тільки одну виноградну лозу;

24 Ти з усього кола земного обрав Собі одну печеру, і з усіх квітів у вселенній Ти обрав Собі одну лілею;

25 Ти з усіх безодень морських наповнив для Себе одне джерело, а з усіх побудованих міст освятив для Себе один Сион.

26 З усіх створених птахів Ти найменував для Себе одну голубицю, і з усіх створених тварин Ти обрав Собі одну вівцю;

27 із усіх численних народів Ти придбав Собі один народ, і полюбив його, дав йому закон довершений.

28 Але нині, Господи, чому ж Ти віддав одного багатьом, і на одному корені Ти насадив інші паростки і розсіяв Твій єдиний народ між багатьма народами?

29 І потоптали його супротивники, які обітницям Твоїм і завітам Твоїм не вірували.

30 І якщо вже Ти сильно зненавидів народ Твій, те нехай би він Твоїми руками карався.

31 Коли я промовляв слова ці, посланий був до мене ангел, який приходив до мене раніше уночі,

32 і сказав мені: послухай мене, і я навчу тебе; слухай мене, і я скажу тобі ще більше.

33 Говори, сказав я, господарю мій. І він сказав мені: ти занадто далеко зайшов допитливістю розуму твого про Ізраїль; невже ти більше любиш його, ніж Той, Який створив його?

34 Ні, господарю мій, відповів я, але говорив від великої скорботи. Нутрощі мої мучать мене весь час, коли я намагаюся осягнути шлях Всевишнього і зрозуміти хоч частину суду Його.

35 Він відповів: не можеш. Чому ж, господарю мій? — запитав я. Краще б я не народився, й утроба материнська зробилася для мене гробом, ніж бачити гноблення Якова і виснаження роду Ізраїльського.

36 І він сказав мені: обчисли мені те, що ще не прийшло, і збери мені розсіяні краплі, й оживи засохлі квіти;

37 відкрий закриті сховища і виведи мені закриті у них вітри, і покажи мені образ голосу: і тоді я покажу тобі те, що ти намагаєшся бачити.

38 Владико Господи! — відповів я, — хто може знати це, хіба тільки той, хто не живе з людьми?

39 А я безумний, і як можу говорити про те, про що Ти запитав мене?

40 Тоді Він сказав мені: як ти не можеш зробити нічого зі сказаного, так не можеш пізнати провидіння Мого, ні межі любови, яку обіцяв Я народу. —

41 Але ось, Господи, Ти близький до тих, які наближаються до кінця, і що будуть робити ті, які раніше мене були, або ми, або які після нас будуть?

42 Він сказав мені: до вінця уподібню я суд Мій; як немає запізнення останніх, так і прискорення перших.

43 Відповів я і сказав: чи не міг би Ти з’єднати в єдине як тих, які створені були раніше, так і тих, які існують і які будуть, щоб скоріше оголосити їм суд Твій?

44 Він відповів мені: не може прискорити творіння Творця свого, ні вік цей не може вмістити у собі всіх разом, які повинні бути створені.

45 І сказав я: як же Ти сказав рабу Твоєму, що Ти дав життя створеному творінню вкупі, і однак творіння витримало це; тому могли б понести і ті, що нині існують, вкупі.

46 Він сказав мені: запитай жінку, і скажи їй: «якщо ти народжуєш десять, то чому народжуєш за часом?», і проси її, щоб вона народила десять разом.

47 Я ж сказав Йому: неможливо це, але має бути за часом.

48 Тоді Він сказав мені: і Я дав надрам землі здатність посіяне на ній вирощувати за часом.

49 Як немовля не може робити того, що властиво старцям, так Я упорядкував створений Мною вік.

50 Тоді я запитав Його і сказав: коли Ти відкрив мені путь, то дозволь мені сказати Тобі: мати наша, про яку Ти говорив мені, чи молода ще, чи наближається до старости?

51 Запитай про це ту, яка народжує, і вона скаже тобі.

52 Скажи їй: «чому народжені тобою нині не подібні до тих, які народжені були колись, але менші за них на зріст?»

53 І вона скаже тобі: «одні народжені мною у міцності молодої сили, а інші народжені на старість, коли утроба почала втрачати свою силу».

54 Розміркуй же ти: ви тепер менші за станом, ніж ті, які були перед вами;

55 і ті, які після вас народяться, будуть ще менші за вас, тому що творіння уже постаріло, і сила юнака уже минула.

56 І сказав я: якщо я придбав благовоління перед очима Твоїми, покажи рабові Твоєму, через кого Ти відвідуєш творіння Твоє?