Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Перша книга Маккавейська

Глава 4

1 І взяв Горгій п’ять тисяч мужів і тисячу добірних вершників, і рушило ополчення вночі,

2 щоб напасти на ополчення юдеїв і уразити їх раптово, а ті, що жили у фортеці, служили йому провідниками.

3 І почув Іуда і виступив сам і хоробрі мужи, щоб уразити військо царя в Еммаумі,

4 доки сили ворожі були ще на відстані від стану.

5 І прийшов Горгій у стан Іуди вночі, і нікого не знайшов, і шукав їх по горах, бо говорив: вони біжать від нас.

6 Але удосвіта Іуда з’явився на рівнині з трьома тисячами мужів, та вони не мали ні щитів, ні мечів, як того бажали.

7 Коли побачили вони міцне й озброєне ополчення язичників і кінноту, яка оточувала його, навчених для війни,

8 Іуда сказав мужам, що були з ним: не бійтеся кількости їх і не страшіться нападу їх.

9 Згадайте, як спасені були батьки наші у Червоному морі, коли фараон переслідував їх з військом.

10 І нині заволаємо до неба; можливо, Він змилосердиться над нами, згадавши завіт з батьками нашими, і знищить нині це ополчення перед лицем нашим;

11 і всі язичники пізнають, що є Визволитель і Спаситель Ізраїля.

12 Іноплемінники, звівши очі свої, побачили, що йдуть проти них,

13 і вийшли зі стану на битву, а ті, що були з Іудою, засурмили,

14 і зійшлися, і розбиті були язичники, і побігли на рівнину,

15 а всі інші впали від меча; і переслідували їх до Газера і до рівнин Ідумеї, Азота й Іамнії, і впало з них до трьох тисяч мужів.

16 І повернувся Іуда і військо його від переслідування їх

17 і сказав народу: не кидайтеся на здобич, бо війна ще чекає на нас;

18 Горгій і військо його на горі поблизу від нас; станьте тепер проти ворогів наших і бийтеся з ними, а після сміливо візьмете здобич.

19 Коли ще говорив це Іуда, показався якийсь натовп, який виступав з гори.

20 І побачив він, що їх змусили втікати, і палять табір; бо дим, який піднімався, показував, що́ відбулося.

21 Коли вони побачили це, дуже злякалися; побачивши ж і військо Іуди на рівнині, готове до битви,

22 всі побігли у землю іноплемінників.

23 Тоді Іуда повернув на здобич стану, і захопив багато золота і срібла, гіацинтових і багряних одеж, і велике багатство.

24 І, повертаючись, оспівували і благословляли Господа небесного, бо Він благий і повіки милість Його.

25 І було у той день велике спасіння Ізраїлю.

26 Уцілілі ж іноплемінники прийшли до Лісія і сповістили про все, що трапилося.

27 Він, почувши, засумував і засмутився, що не те трапилося з Ізраїлем, чого він хотів, і не те вийшло, що́ повелів йому цар.

28 І на наступний рік Лісій зібрав шістдесят тисяч добірних мужів і п’ять тисяч вершників, щоб перемогти їх.

29 І прийшли вони в Ідумею і розташувалися станом у Вефсурах; а Іуда зустрів їх з десятьма тисячами мужів.

30 Побачивши сильне ополчення, він молився і говорив: благословенний Ти, Спасителю Ізраїля, що скрушив напад сильного рукою раба Твого Давида і віддав поЛк. іноплемінників у руки Іонафана, сина Саулового, і зброєносця його.

31 Віддай військо це у руки народу Твого — Ізраїля, і нехай будуть вони посоромлені у силі і кінноті їх;

32 наведи на них страх і знищи зухвалість сили їх; нехай будуть вони приголомшені поразкою своєю;

33 подолай їх мечем тих, що люблять Тебе, і нехай прославлять Тебе у піснях усі, хто знає ім’я Твоє.

34 І билися вони, й упало з війська Лісія до п’яти тисяч мужів, упали перед ними.

35 Лісій, побачивши втечу війська свого і хоробрість воїнів Іуди, і що вони готові або жити, або померти відважно, вирушив до Антиохії, набрав чужоземців і, збільшивши попереднє військо, думав знову йти в Юдею.

36 Іуда ж і брати його сказали: ось, вороги наші знищені, зійдімо, щоб очистити й оновити святилище.

37 І зібралося все ополчення і зійшли на гору Сион.

38 І побачили, що святилище спустошене, жертовник осквернений, ворота спалені, і в притворах, як у лісі або на якій-небудь горі, повиростали рослини, і сховища зруйновані,

39 і роздерли вони одяг свій, плакали гірким плачем і сипали попіл на свої голови,

40 і падали лицем на землю і сурмили вістовими трубами, і волали до неба.

41 Тоді відрядив Іуда мужів воювати проти тих, що знаходились у фортеці, доки він очистить святилище.

42 І обрав священиків безвадних, ревнителів закону.

43 Вони очистили святилище й осквернені камені винесли у нечисте місце.

44 Потім вони розмірковували над оскверненим жертовником всепалення, як учинити з ним.

45 І прийшла їм добра думка зруйнувати його, щоб він коли-небудь не послужив їм на ганьбу, оскільки язичники осквернили його; і зруйнували вони жертовник,

46 і камені склали на горі храму у пристойному місці, поки прийде пророк і дасть відповідь про них.

47 Узяли камені цілі, за законом, і побудували новий жертовник, як і раніше;

48 потім побудували святині і внутрішні частини храму й освятили притвори;

49 влаштували нове священне начиння і внесли у храм свічник і вівтар всепалень і фіміам і трапезу;

50 і закурили на вівтарі фіміам і запалили світильники на свічнику, й освітили храм;

51 і поклали на трапезу хліби, і розвісили завіси, і закінчили всі діла, які почали.

52 У двадцять п’ятий день дев’ятого місяця — це місяць Хаслев — сто сорок восьмого року, встали дуже рано

53 і принесли жертву за законом на новозбудованому жертовнику всепалень.

54 У той час, у той самий день, в який язичники осквернили жертовник, оновлений він з піснями, з цитрами, гуслями і кимвалами.

55 І весь народ падав на лице своє, і молилися і возносили подяки до неба Благопоспішнику своєму.

56 Так звершували відновлення жертовника вісім днів з веселощами, приносячи всепалення і підносячи жертву спасіння і хвали.

57 І прикрасили передню сторону храму золотими вінцями і щитами і відновили ворота і сховища, і зробили для них двері.

58 І була дуже велика радість у народі, і відвернули ганьбу язичників.

59 І встановили Іуда і брати його і все зібрання Ізраїля, щоб дні відновлення жертовника святкувалися з веселощами і радістю у свій час, щороку вісім днів, від двадцятого дня місяця Хаслева.

60 У той же час оббудували гору Сион навколо високими стінами і міцними вежами, щоб язичники, прийшовши коли-небудь, не потоптали їх, як зробили це раніше.

61 І розташував там Іуда військо стерегти гору, і зміцнили для охорони її Вефсуру, щоб народ мав укріплення проти Ідумеї.