Святитель Ігнатій (Брянчанінов)
Отечник

⇦Попердній розділ

Наступний розділ⇨

Амма Феодора

1. Амма Феодора сказала: «Старайтесь увійти вузькими воротами. Як дерева не можуть приносити плодів, якщо не переживуть зиму і сніг, так і для нас це життя — зима і сніг. Якщо ми не переживемо численні скорботи й випробування, то не зможемо успадкувати Царство Небесне».

2. Вона сказала: «Безмовність корисна для душі, як і Писання говорить: “розумна людина мовчить” (Притч. 11:12). Однак треба знати таке: коли хтось починає безмовствувати, то ворог одразу ж приходить, наводить на душу тяжкість, лінощі, малодушність, безліч помислів, а на тіло — хвороби, сильну втому, слабкість колін і всіх членів. Він примушує безмовника казати: “Я немічний і не можу виконувати свого молитовного правила”.

Але якщо безмовник буде мужнім, то всі підступи ворога розсиплються. Один інок, що перебував у безмовності, тільки-но починав своє молитовне правило, як його охоплювала лихоманка з ознобом і жаром, а також сильний головний біль. Монах у такі моменти казав сам собі: “Ось, я вже тяжко хворий, близький до смерті. Встану ж і, перш ніж мене осягне смерть, виконаю своє молитвенное правило”. Цими словами він заохочував себе й завершував правило. І з його завершенням хвороба відступала. Цією ж думкою один брат боровся з нудьгою: постійно виконуючи своє правило, він здолав її».

3. Амма Феодора розповіла: «Один інок, пригнічений безліччю скорбот, сказав сам собі: “Я піду звідси”. І з цими словами почав узувати сандалії. Раптом він побачив у кутку своєї келії іншу людину, яка також узувалася, і та сказала йому: “Через мене ти виходиш звідси? Знай, що скрізь, куди б ти не пішов, я вже буду там перед тобою”».

⇦Попердній розділ

Наступний розділ⇨