Святитель Ігнатій (Брянчанінов)
Отечник
| ⇦Попердній розділ | Наступний розділ⇨ |
Авва Іоанн Персіянин
1. Один зі старців розповів про авву Іоанна Персіянина, що він, завдяки щедроті Божої благодаті, досяг досконалої незлобивості.
Він жив у Аравії Єгипетській. Одного разу він позичив у брата золоту монету й купив на неї льон для свого рукоділля. Потім до нього прийшов інший брат і почав просити: – Дай мені, авво, трохи льону: я зроблю собі левітон. Авва з радістю дав йому. Пізніше прийшов ще один брат і попросив: – Дай мені трохи льону на рушник. Старець і цьому дав. Також багатьом іншим, які зверталися до нього з проханням, він радісно допомагав, бо був дуже простий серцем. Нарешті прийшов і той брат, що позичив йому монету, бажаючи отримати її назад. Старець сказав йому: – Я піду й принесу її тобі.
Не знайшовши у кого позичити монету, він пішов до авви Якова, який керував милостинею, щоб попросити в нього златник для повернення боргу. Йдучи, він побачив на дорозі золоту монету. Авва Іоанн не взяв її, а лише помолився й повернувся до своєї келії. Брат знову прийшов, просячи повернення боргу.
– Я про це піклуюся, – відповів старець і знову пішов до авви Якова. На дорозі він знову побачив монету на тому ж місці. Помолившись, він повернувся назад.
Коли брат прийшов утретє, просячи повернути златник, старець відповів:
– Обов’язково піду і принесу тобі.
Він пішов на те саме місце, де раніше знаходив монету, і вона лежала там. Помолившись, він узяв її, приніс до авви Якова й сказав:
– Авво, йдучи до тебе, я знайшов на дорозі цей златник. Прошу тебе, з’ясуй у місцевості, чи не загубив його хтось. Якщо знайдеться власник, віддай йому.
Авва Яків протягом трьох днів запитував людей про втрату, але ніхто не визнав монету своєю. Тоді старець сказав авві Якову:
– Якщо ніхто не загубив цього златника, віддай його такому-то братові, бо я винен йому. Я йшов до тебе просити милостиню, щоб віддати борг, і знайшов цю монету.
Авва Яків дуже здивувався, що старець, маючи борг і знайшовши монету, не взяв її одразу для сплати.
В авві Іоанні вражало також інше: якщо хтось приходив до нього взяти щось у борг, він не давав власноруч, а казав:
– Іди, візьми, що тобі потрібно.
Коли той, хто позичав, приносив узяте назад, старець говорив:
– Поклади на те місце, звідки взяв.
Якщо ж борг не повертали, старець ніколи про нього не нагадував.
2. Розповідали про авву Іоанна Персіянина, що коли до нього прийшли розбійники, він приніс умивальницю й благав дозволити йому омити їм ноги. Розбійники засоромилися, почали просити прощення й розкаялися у своїх злих намірах.
| ⇦Попердній розділ | Наступний розділ⇨ |