7 квітня 2030
неділя · 25 березня ст. ст.
БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ.
Прп. Іоанна Ліствичника (перехідне святкування в 4-ту Неділю Великого посту).. Кончина свт. Тихона, патр. Московського і всієї Русі (1925). Прп. Савви Нового (1948). Ікони Благовіщення Божої Матері (ХVI).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Благовіщенню
Преподобному
Прп.: Еф. 5:9-19 (зач. 229)
Тропарі та кондаки
Преподобному Іоанну Ліствичникуглас 8
Тропа́р, глас 8
Слез твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нней,/ сия́я чудесы́, Иоа́нне, о́тче наш,/ моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Інший тропа́р, глас 4
Я́ко Боже́ственную ле́ствицу, обрето́хом, Иоа́нне преподо́бне,/ твоя́ Боже́ственныя доброде́тели,/ к Небеси́ возводя́щия ны:/ доброде́телей бо ты был еси́ воображе́ние./ Тем моли́ Христа́ Бо́га, да спасе́т души́ на́ша.
Конда́к, глас 4
На высоте́ Госпо́дь воздержа́ния и́стинна тя положи́,/ я́коже звезду́ неле́стную, световодя́щую концы́,/ наста́вниче Иоа́нне, о́тче наш.
Благовіщення Пресвятої Богородиціглас 4
Тропар, глас 4
Днесь спасе́ния на́шего глави́зна,/ и е́же от ве́ка та́инства явле́ние:/ Сын Бо́жий, Сын Де́вы быва́ет,/ и Гаврии́л благода́ть благовеству́ет./ Те́мже и мы с ним Богоро́дице возопии́м:/ ра́дуйся, Благода́тная,// Госпо́дь с Тобо́ю.
Кондак, глас 8
Взбра́нной Воево́де победи́тельная,/ я́ко изба́вльшеся от злых,/ благода́рственная воспису́ем Ти раби́ Твои́, Богоро́дице,/ но, я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую,/ от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти́:// ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.
Величання
Арха́нгельский глас/ вопие́м Ти, Чи́стая:/ Ра́дуйся,/ Благода́тная,// Госпо́дь с Тобо́ю.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 4:25-5:12)
У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.
До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю — будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.
Ще 1 думка
...Бачите тепер, що ще потрібно для повноти нашої радості? – Потрібне живе спілкування кожного з нас із тілом Церкви Христової, щоб усі блага, що містяться в ній, перенести в себе. І Архангел не обмежився одним сповіщенням про народжуваного Царя і Царство, але не припинив благовісної бесіди, поки не прорік: "Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе", і не почув: "Я – Раба Господня" (Лк. 1:35, 38). Тут зображено, як Слово стало плоттю, і водночас схована для нас настанова – чим заповнити те, чого бракує до досконалості нашої радості. Тобто як Син Божий входить у спілкування з нашим єством, яке Він опісля назвав храмом, так і нам треба вступити в Церкву, що є Тілом Його. Коли Преблагословенна Діва Марія запитала Архангела: як буде це? – тобто як Богом влаштується в Ній плоть – Архангел відповів: "Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе". Тільки Дух Святий нас і може ввести в живе спілкування з Царством Христовим, яке і полягає не в слові, але в силі, тобто в силі Духа.
Прийми Духа, щоб як "живе каміння" (1 Пет. 2:5) покластися десь у духовній будівлі храму Церкви Христової; стань оселею Духа, щоб бути включеним до оселі Божої (Церкви) Духом. А для того приступи до сосудів благодаті – Святих Таїнств – і пий з них живу воду, доки вгамується спрага; тільки відкрий при цьому уста досконалою відданістю Богу. І в Преблагословенній Діві Дух Святий почав діяти до спілкування Бога Слова з плоттю не раніше, ніж вона цілком віддала себе Його вседії, у словах: "Я – Раба Господня" (Лк. 1:38). Поклади і себе в руку Божу, тоді за глибокого мовчання природних рухів твого духу й тіла закарбується в тобі слово Духа, яке вводить у таємниче спілкування зі Святою Церквою, а через неї із Самим Господом і Спасителем. Тоді-то зрадіє серце твоє радістю невимовною, бо "Царство Боже... є праведність і мир і радість у Святому Дусі" (Рим. 14:17). І ось другий предмет істинної радості – якщо ми вже відчули благодатну милість Божу до себе, прийняті в надра Святої Церкви, долучені до народу Божого, значимося серед синів Царства і ходимо серед благ і обітниць Його.
Серед Великого посту пропонується для поклоніння Чесний Хрест, щоб надихнути пісних трудівників до терпеливого несення піднятого ними ярма до кінця; а у вересні для чого це робиться? Так сталося? Але у промислительної Премудрості, яка все влаштовує, немає випадковостей. Ось це для чого: у вересні прибирають із поля, принаймні в нас. Отже, щоб одні з християн, відчуваючи достаток, не сказали: "душе! багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися!" (Лк. 12:19), а інші від убогості не впали в дусі, постає перед очима всіх воздвизаємий Хрест. Він нагадує першим, що опора благополуччя — не майно, а християнське внутрішнє хрестоношення, коли зовнішнє, з благості Божої, складається. Других він спонукає у терпінні здобувати душі свої, надихаючи на це упевненістю, що з хреста йдуть просто до раю. Тому одні нехай терплять, сподіваючись, що йдуть прямим шляхом до Царства Небесного, а інші нехай куштують зовнішніх утіх зі страхом, щоб не закрити собі вхід на Небо.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter




