3 березня 2030
неділя · 18 лютого ст. ст.
Свт. Льва, папи Римського (461). Свт. Агапіта спов., єп. Синадського (IV). Свт. Флавіана спов., патр. Царгородського (449–450). Прп. Косми Яхромського (1492). Прп. Володимира Терентьєва спов. (1933).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителю Львуглас 8
Тропар, глас 8
Правосла́вия наста́вниче,/ благоче́стия учи́телю и чистоты́,/ вселе́нныя свети́льниче, архиере́ев Богодухнове́нное удобре́ние,/ Льве прему́дре,/ уче́ньми твои́ми вся просвети́л еси́, цевни́це духо́вная.// Моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 3
На престо́ле, сла́вне, свяще́нства сед/ и львов уста́ слове́сных загради́в,/ до́гматы Богодухнове́нными Честны́я Тро́ицы озари́л еси́ свет Богоразу́мия твоему́ ста́ду./ Сего́ ра́ди просла́вился еси́// я́ко Боже́ственный таи́нник Бо́жия бла́годати.
Неділі про Страшний Судглас 1
Кондак, глас 1
Егда́ прии́деши, Бо́же, на зе́млю со сла́вою, и трепе́щут вся́ческая, река́ же о́гненная пред суди́щем влече́т, кни́ги разгиба́ются, и та́йная явля́ются: тогда́ изба́ви мя́ от огня́ неугаси́маго, и сподо́би мя́ одесну́ю Тебе́ ста́ти, Судие́ пра́веднейший.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 25:31-46)
Страшний Суд! Суддя гряде на хмарах, оточений незліченною громадою небесних сил безплотних. Сурми лунають по всіх кінцях землі і воскрешають померлих. Повсталі полки полками течуть на визначене місце, до престолу Судії, наперед уже передчуваючи, який пролунає у вухах їхній вирок. Бо діяння кожного виявляться написаними на чолі єства їхнього, і самий вигляд їхній відповідатиме справам і вподобанням. Поділ правих і лівих здійсниться сам собою. Нарешті, все вже визначилося. Настало глибоке мовчання. Ще мить – і чується рішучий вирок Судії – одним: "прийдіть", іншим: "ідіть від Мене" (Мф. 25:34, 41). Помилуй нас, Господи, помилуй нас! Хай буде милість Твоя, Господи, на нас! – але тоді пізно вже буде волати так. Тепер треба подбати змити з єства свого написані на ньому знаки, несприятливі для нас. Тоді ріки сліз готові б були ми випустити, щоб омитися; але це вже ні до чого не послужить. Заплачемо тепер, якщо не річками сліз, то хоч струмками; якщо не струмками, хоч дощовими краплями; якщо і цього не знайдемо, розплачемося в серці й, сповідуючи гріхи свої Господеві, благатимемо Його пробачити нам їх, даючи обітницю не ображати Його більше порушенням Його заповідей, і ревнуючи потім вірно виконати таку обітницю.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter


