14 лютого 2030

четвер · 1 лютого ст. ст.

Сьогодні
Мч. Трифона
Мч. Трифона
Мц. Перпетуї, мчч. Сатира, Ревоката, Саторніла, Секунда та мц. Філіцитати
Мц. Перпетуї, мчч. Сатира, Ревоката, Саторніла, Секунда та мц. Філіцитати
Прп. Петра Галатійського
Прп. Петра Галатійського
Сщмч. Миколая Мезенцева пресвітера
Сщмч. Миколая Мезенцева пресвітера

Cедмиця 38-ма після П’ятидесятниці · Глас 4 · Посту немає

Передсвято Стрітення Господнього. Мч. Трифона (250). Мц. Перпетуї, мчч. Сатира, Ревоката, Саторніла, Секунда та мц. Філіцитати (202–203). Прп. Петра Галатійського (429). Прп. Вендиміана, пустельника Віфінійського (близько 512). Сщмч. Миколая Мезенцева пресвітера (1938).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол1Пет. 4:12-5:5 (зач. 62) і за п’ятницю (під зачало): 2Пет. 1:1-10 (зач. 64)
ЄвангелієМк. 12:38-44 (зач. 57) і за п’ятницю (під зачало): Мк. 13:1-8 (зач. 58)

Мученику

АпостолРим. 8:28-39 (зач. 99)
ЄвангелієЛк. 10:19-21 (зач. 51 від полу)

Тропарі та кондаки

Мученику Трифонуглас 4

Тропар, глас 4

Му́ченик Твой, Го́споди, Три́фон/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 8

Тро́ическою тве́рдостию/ многобо́жие разруши́л еси́ от коне́ц, всесла́вне,/ че́стен во Христе́ быв, и, победи́в мучи́тели во Христе́ Спаси́теле,/ вене́ц прия́л еси́ му́ченичества твоего́/ и дарова́ния Боже́ственных исцеле́ний,// я́ко непобеди́мь.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 10:19-21)
"Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від мудрих та розумних, і відкрив те дітям. Так, Отче! Бо таке було Твоє благовоління" (Лк. 10:21). Ось суд над людською мудрістю і розумністю. І він, вочевидь, виконується. Одкровення тепер перед очима в Божественних писаннях, і розумники читають його, але не розуміють. Дивуватися треба: писано просто, а їм усе видається там не так, як написано; немов осліпило їх. Діти бачать і розуміють; а для них відкрите приховано. Такий порядок угодно заснувати Отцю Небесному; отже, і нема чого сперечатися. Якби зовсім не було відкрите істотно потрібне, ну тоді розумники могли б ще заперечувати; а так відкрите – приходь і бери, для того відкрите, щоб ти брав: стань тільки дитиною. – "Як – я?.. Нізащо!" – Ну, як хочеш; і залишайся собі премудрим і розумним, але нічого, однак, істотно потрібного не розумієш і не вміщаєш у своїй голові, блукаєш серед примар та ілюзій, що породжуються твоїм мудруванням і тримають тебе в цілковитому засліпленні, через що ти думаєш, що ти зрячий, а ти "сліпий, закрив очі" (2 Пет. 1:9), тобто дещо бачиш, як крізь густу імлу. Але це не вказує тобі справжньої дороги і не веде до мети, а тільки тримає в безвихідному колі самообману. Визволи нас, Господи, від такого страшного стану!

Ще 2 думки

(Мк. 12:38-44)
Вдовиця поклала в скарбницю (у церковну скриньку) дві лепти (найдрібніші монети); а Господь сказав, що вона поклала більше за всіх, хоча інші клали тоді великі кошти. Що ж дало перевагу її лепті? Настрій, з яким зроблено приношення. Бачиш, яка різниця добродіяння бездушного, за звичаєм, і добродіяння з душею і серцем? Не зовнішні обставини справи дають їй цінність, а внутрішній настрій. Тому буває, що справа видатна у всьому ніякої цінності перед Богом не має, а справа незначна на вигляд високою ціною оцінюється. Що звідси випливає, очевидно. Але не здумай хто нехтувати зовнішнім, замишляючи обмежитися одним внутрішнім. Вдовиця та не отримала б схвалення, якби сказала собі: маю бажання покласти і я, та що робити? Тільки й маю, що дві лепти. Віддам їх – сама ні з чим залишуся. Але як мала бажання, так і зробила, віддавши життя своє в руки Божі. І якби не поклала нічого, ніхто б її не засудив, ні люди, ні Бог. Але тоді вона не виявила б і такої прихильності, яка виділила її з-поміж інших і зробила славною в усьому християнському світі.

(2Пет. 1:1-10)
Перерахувавши чесноти, щодо яких слід докладати всіх зусиль після прийняття благодатних сил, апостол на спонукання до цього сказав: "Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Іісуса Христа" (2Пет. 1:8). Які саме це чесноти, раніше наведено в понеділок. Тепер додамо тільки, що чесноти ці не одноразово лише проявити потрібно, але так зробити, щоб вони завжди перебували в нас, були наявними в нас, укоріненими, і, будучи такими, не стояли на одному ступені, а дедалі більше й більше множилися та зростали в силі й плодовитості. Тільки в такому разі, будеш ти не бездіяльним і не безплідним "у пізнанні Господа нашого Іісуса Христа".

Входить у пізнання Господа той, хто вірує в Нього і сповідує Його. Ти віриш?! Дивись же, не роби цієї віри бездіяльною і безплідною. Що ж треба робити, щоб віра моя не була такою? Досягай успіху у всякій чесноті. Де ті, що повторюють: "Віруй і досить, нічого більше не потрібно"?! Хто так думає, той сліпий.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter