23 липня 2029

понеділок · 10 липня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Антонія Печерського, Київського, начальника усіх ченців на Русі
Прп. Антонія Печерського, Київського, начальника усіх ченців на Русі
Покладення чесної ризи Господа нашого Іісуса Христа
Покладення чесної ризи Господа нашого Іісуса Христа
Мучеників 45-ти у Нікополі Вірменському: Леонтія, Маврикія, Даниїла, Антонія, Олександра, Іаникита, Сисинія, Менеї, Вірилада та інших
Мучеників 45-ти у Нікополі Вірменському: Леонтія, Маврикія, Даниїла, Антонія, Олександра, Іаникита, Сисинія, Менеї, Вірилада та інших
Прпп. Євменія і Парфенія Гортинських
Прпп. Євменія і Парфенія Гортинських
Сщмчч. Петра Зефірова
Сщмчч. Петра Зефірова
Стефана Луканіна пресвітерів, Георгія Бегми і Нестора Гудзовського дияконів
Стефана Луканіна пресвітерів, Георгія Бегми і Нестора Гудзовського дияконів
Коневської ікони Божої Матері
Коневської ікони Божої Матері

Cедмиця 9-та після П’ятидесятниці · Глас 7 · Посту немає

Мучеників 45-ти у Нікополі Вірменському: Леонтія, Маврикія, Даниїла, Антонія, Олександра, Іаникита, Сисинія, Менеї, Вірилада та інших (близько 319). Мч. Аполлонія (III). Мчч. Віанора та Силуана (IV). Преподобних пустельників єгипетських, вогнем і димом замучених (близько 398). Прп. Антонія Печерського, Київського, начальника усіх ченців на Русі (1073). Покладення чесної ризи Господа нашого Іісуса Христа (1625). Сщмчч. Петра Зефірова і Стефана Луканіна пресвітерів, Георгія Бегми і Нестора Гудзовського дияконів (1918). Прпп. Євменія (1920) і Парфенія (1905) Гортинських. Коневської ікони Божої Матері.

Читання Святого Письма

На утрені

Мф. 11:27-30 (зач. 43)

На літургії

Апостол1Кор. 11:31-12:6 (зач. 150)
АпостолЗа 23 липня / 5 серпня: 1Кор. 12:12-26 (зач. 152)
ЄвангелієМф. 18:1-11 (зач. 74)
ЄвангелієЗа 23 липня / 5 серпня: Мф. 18:18-22,19:1-2,13-15 (зач. 76)

Преподобному

АпостолГал. 5:22-6:2 (зач. 213)
ЄвангелієМф. 4:25-5:12 (зач. 10)

Тропарі та кондаки

Преподобному Антонію Печерськомуглас 4

Тропар, глас 4

От мирска́го мяте́жа исше́д,/ отверже́нием же ми́ра ева́нгельски Христу́ после́довал еси́/ и равноа́нгельное житие́ пожи́в,/ в ти́хое приста́нище Святы́я Горы́ Афо́на дости́гл еси́./ Отону́дуже благослове́нием отце́в в го́ру Ки́ева прише́д,/ и та́мо трудолю́бно жизнь соверши́в,/ оте́чество твое́ просвети́л еси́,/ и мно́жеству мона́шествующих стезю́ веду́щую к Небе́сному Ца́рствию показа́в,/ Христу́ сия́ приве́л еси́:/ Его́же моли́, Анто́ние преподо́бне,// да спасе́т ду́ши наша.

Кондак, глас 8

Возложи́в себе́ Бо́гу, па́че всех возлю́бленному от ю́ности, преподо́бне,/ Тому́ от всея́ души́ любо́вию после́довал еси́;/ ми́ра же тле́нная нивочто́же вмени́в, в земли́ пеще́ру соде́лал еси́,/ и в ней до́бре проти́ву неви́димаго врага́ ко́зней подвиза́вся,/ я́ко светоза́рное со́лнце во вся концы́ земли́ возсия́л еси́,/ отону́дуже веселя́ся преше́л еси́ к Небе́сным Черто́гом./ И ны́не со А́нгелы Влады́чню Престо́лу предстоя́,/ помина́й нас, чту́щих па́мять твою́, да зове́м ти:// ра́дуйся, Анто́ние, о́тче наш.

Інший кондак, глас 8

В ми́ре я́ко А́нгел, о́тче, пожи́л еси́,/ в земли́ пеще́ру себе́ соде́лав,/ в не́йже до́бре подвиза́вся проти́ву неви́димаго врага́ ко́зней,/ и отту́ду, веселя́ся, преше́л еси́ к Небе́сным черто́гом./ Помина́й нас, чту́щих па́мять твою́, да зове́м ти:// ра́дуйся, Анто́ние, о́тче на́ш.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 4:25-5:12)
У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.

До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю — будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.

Ще 3 думки

(Мф. 11:27-30)
"Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас" (Мф. 11:28). О Божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, Котрий кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто що у нас гріхів багато і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.

Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: "Візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе". І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді — ярмо, і гріхи — тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.

Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.

(Мф. 18:1-11)
"Якщо не навернетеся і не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне" (Мф.18:3). Дитячий устрій серця - зразковий. Діти, поки не розкрилися в них егоїстичні прагнення, - зразок наслідування. У дітей що бачимо? Віру повну, без розмірковування, послух беззаперечний, любов щиру, піклування і спокій під покровом батьків, жвавість і свіжість життя, з рухливістю і бажанням навчатися і вдосконалюватися. Але Спаситель особливо відзначає одну їхню властивість - смиренність: "хто умалиться, як це дитя, той і більший у Царстві Небесному" (Мф.18:4). Бо якщо є смирення справжнє, то і всі чесноти є. Воно тоді і є досконалим, коли інші чесноти вже розцвіли в серці й приходять у зрілість; воно вінець їхній і покров.

Це таємниця життя духовного у Христі Іісусі Господі нашому. Що вищий хто, то смиренніший, бо він ясніше і відчутніше бачить, що не він трудиться в досягненні успіху, а "благодать..., яка в ньому" (1Кор.15:10); і це є "міра повного віку Христового" (Еф.4:13). Бо головне у Христі Іісусі - те, що Він "смирив Себе, був слухняним аж до смерті" (Флп.2:8).

(Гал. 5:22-6:2)
"Ті, котрі Христові, плоть свою розп'яли з пристрастями й похотями" (Гал. 5:24). Нині перевернувся цей порядок: розпинають плоть, але не з пристрастями і похотями, а пристрастями і похотями. Скільки мучать нині тіло обжерливістю, пияцтвом, блудними справами, танцями та гуляннями! Найжорстокіший господар не мучить так свою ледачу тварину. Якби дати нашій плоті свободу і розум, то перший голос її був би проти хазяйки своєї — душі, що вона незаконно втрутилася в її справи, внесла в неї пристрасті, їй чужі, і, виконуючи їх у ній, мучить її. По суті, потреби тіла нашого прості й без пристрастей. Подивіться на тварин: не об'їдаються, зайвого не сплять, задовольнивши тілесні потреби своєчасно, потім цілий рік залишаються спокійними. Це лише душа, забувши свої найкращі прагнення, налаштувала собі з простих потреб тіла безліч протиприродних прагнень, які через безмірність свою стали протиприродними і тілу. Усіляко, однак, щоб відсікти від душі прищеплені нею до себе пристрасті плотські, необхідно розпинати плоть, тільки зовсім у протилежному розумінні, тобто не даючи їй вдосталь і необхідного, або задовольняючи її потреби незрівнянно меншою мірою, ніж скільки вимагає її природа.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter