26 червня 2029
вівторок · 13 червня ст. ст.
Мц. Акилини (293). Свт. Трифілія, єп. Левкусії Кіпрської (близько 370). Мц. Антоніни (284–305). Прпп. Анни (826) та сина її Іоанна (IХ). Прпп. Андроника (1395) і Савви (ХV) Московських. Прп. Олександри Дивєєвської (1789). Перенесення чесної глави прмц. Анастасії Римлянині з Волині до Житомира (1903). Сщмч. Олексія Архангельського пресвітера (1918); мц. Пелагії Жидко (1944). Собор новомучеників і сповідників Запорізького краю.
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мучениці Акилиніглас 2
Кондак, глас 2
Де́вства твоего́ добро́тами предочи́стивши ду́шу твою́,/ на высоту́ муче́нием востекла́ еси́, Акили́но всечестна́я,/ любо́вию Жениха́ твоего́ Христа́ уязви́вшися,/ Ему́же со А́нгелы предстои́ши, веселя́щися,// с ни́миже не преста́й моля́ся о всех нас.
Святителю Трифіліюглас 4
Тропар, глас 4
Пра́вило ве́ры и о́браз кро́тости,/ воздержа́ния учи́теля/ яви́ тя ста́ду твоему́,/ Я́же веще́й И́стина./ Сего́ ра́ди стяжа́л еси́ смире́нием высо́кая,/ нището́ю бога́тая,/ о́тче Трифи́ллие,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 8
Изря́дством жития́ чистоту́ де́вства прие́м, Трифи́ллие,/ первопресто́льник показа́лся еси́ Левкуси́и/ и яви́лся еси́ тем провозвести́тель и Богоразу́мия наста́вник./ Сего́ ра́ди ра́достно взыва́ем ти:// ра́дуйся, святи́телей украше́ние.
Святій Анастасії Римляниніглас 4
Тропарь, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Анастаси́я,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся Креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди, я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю;/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя с любо́вию, поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами// я́ко Ми́лостив спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 3
Де́вства вода́ми очище́нна, преподо́бная,/ му́ченичества кровьми́, Анастаси́е, венча́вшися,/ подае́ши су́щим в ну́ждах неду́гов исцеле́ние и спасе́ние, приступа́ющим от се́рдца,/ кре́пость бо тебе́ подае́т Христо́с,// источа́я благода́ть приснотеку́щую.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 12:14-16,22-30)
У кожній людині, яка нерозкаяно живе в гріху, живе біс, як у домі, і всім у неї розпоряджається. Коли по благодаті Божій такий грішник приходить у розкаяння про гріхи свої, кається і перестає грішити — біс із нього виганяється. Спочатку він не турбує того, хто покаявся, тому що в ньому спочатку багато ревності, яка, як вогонь, палить бісів і, як стріла, відбиває їх. Але потім, коли ревність починає охолоджуватися, підступає і біс здалеку зі своїми пропозиціями, вкидає спогад про колишні задоволення і закликає до них.
Не остережися тільки покаянник — від співчуття скоро перейде до бажання; якщо і тут не схаменеться і не поверне себе в стан колишньої тверезості, то падіння недалеко. З бажання народжується схиляння на гріх і рішучість: внутрішній гріх готовий, для зовнішнього очікується тільки зручність. Тільки вона знайдеться — і гріх буде зроблений. Із цим водночас біс знову входить і починає гнати людину від гріха до гріха ще швидше, ніж раніше. Це зобразив Господь притчею про вторинне повернення біса в дім очищений, підметений.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter









