29 травня 2029
вівторок · 16 травня ст. ст.
Собор Уманських святих (перехідне святкування у вівторок 1-ї седмиці після П’ятидесятниці). Зіновинської (XVII) і «Непроходимая Врата» (XXI) ікон Божої Матері (перехідні святкування у вівторок 1-ї седмиці після П’ятидесятниці). Прп. Феодора Освященного, учня прп. Пахомія Великого (368). Сщмч. Олександра, єп. Єрусалимського (213–250). Мчч. Віта, Модеста й мц. Крискентії (близько 303). Блж. отроковиці Музи (V). Прпп. отців, у Лаврі св. Савви вбитих (614). Свт. Георгія II, єп. Мітиленського (IХ). Прпп. Кассіана (1537) і Лаврентія (1548) Комельських. Перенесення мощей прп. Єфрема Перекомського, Новгородського чудотворця (1545). Сщмч. Якова Іллічевського ієрея.
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Феодору Освященномуглас 1
Тропар, глас 1
Пусты́нный жи́тель, и в телеси́ А́нгел,/ и чудотво́рец яви́лся еси́, Богоно́се о́тче наш Фео́доре:/ посто́м, бде́нием, моли́твою небе́сная дарова́ния прии́м,/ исцеля́еши неду́жныя и ду́ши ве́рою притека́ющих ти./ Сла́ва Да́вшему тебе́ кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.
Кондак, глас 2
В дому́ Бо́жии, я́ко фи́никс, процве́л еси́,/ плоды́ же доброде́телей Го́сподеви прине́сл поще́нием изря́дным,/ о́тче преподо́бне,/ те́мже и ублажа́ешися // я́ко Безпло́тных равностоя́телен.
П’ятидесятниціглас 8
Тропар, глас 8
Благослове́н еси́, Христе́ Бо́же наш,/ И́же прему́дры ловцы́ явле́й,/ низпосла́в им Ду́ха Свята́го,/ и те́ми уловле́й вселе́нную,// Человеколю́бче, сла́ва Тебе́.
Кондак, глас 8
Егда́ снизше́д язы́ки слия́,/ разделя́ше язы́ки Вы́шний,/ егда́ же о́гненныя язы́ки раздая́ше,/ в соедине́ние вся́ призва́,// и согла́сно сла́вим Всесвята́го Ду́ха.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 4:25-5:13)
Після Хрещення Господа, коли на Нього зійшов Дух у вигляді голубиці, Він ведеться в пустелю, де Його спокушує [сатана]. Такий і загальний усім шлях. Святий Ісаак Сиріанин зауважує в одному місці, що, як тільки скуштуєш благодатну розраду або отримаєш від Господа якийсь дар, — чекай на спокуси. Спокуси прикривають світлість благодаті від власних очей людини, які зазвичай з'їдають усяке добро зарозумілістю і самозвеличуванням.
Спокуси ці бувають і зовнішні — скорботи, приниження; і внутрішні — пристрасні помисли, які навмисне спускаються, як звірі з ланцюгів. Тому потрібно настільки уважно ставитися до себе і суворо розбирати те, що буває з нами і в нас, щоб бачити, чому воно так є і до чого нас зобов'язує.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter








