6 квітня 2029
п’ятниця · 24 березня ст. ст.
Передсвято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Прп. Захарії ченця. Свт. Артемія (Артемона), єп. Солунського (Селевкійського) (I–II). Прп. Якова спов., єп. (VIII–IX). Прп. Захарії, посника Печерського, в Дальніх печерах (XIII–XIV). Мчч. Стефана та Петра Казанських (1552). Сщмч. Олександра Флегінського пресвітера (1918). Сщмч. Володимира Панькіна пресвітера (1920). Ікони Божої Матері, йменованої «Тучна Гора».
Читання Святого Письма
На утрені
Ще 6
На 1-му часі
На 3-му часі
На 6-му часі
На 9-му часі
На вечірні
Єв. складене
Тропарі та кондаки
Преподобному Захарії, поснику Печерськомуглас 3
Тропар, глас 3
По́стническаго ра́ди твоего́ жития́, блаже́нне Заха́рие,/ я́ко прие́мый ве́лию на бе́сы кре́пость,/ моли́ и нам те́хже ко́зней избы́ти,/ получи́ти грехо́в проще́ние// и ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 1
В по́стничестве све́тло я́ко просия́вый/ и бесо́м стра́шен я́ко яви́выйся,/ всече́стне Заха́рие,/ укрепи́ и нас твои́ми моли́твами/ по́стническое житие́ име́ти/ и бесо́вскаго изба́витися злоде́йства,// я́ко да ублажа́ем тя.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"[...] ми проповідуємо Христа розп'ятого, для іудеїв спокуса, а для еллінів безумство,
для самих же покликаних, іудеїв і еллінів,– Христа, Божу силу і Божу премудрість" (1Кор. 1:23-24)
Яким чином траплялося, що деякі душі, незважаючи на цю гадану спокусу і це видиме безумство, проникали крізь цей непоказний покров і вбачали в суті проповіді спасительну силу і премудрість, це таємниця Божа. Святий Павло і не пояснює цього, а тільки свідчить, що так було. Так було це з душами, які вище він назвав спасенними, а тут назвав покликаними. Те й інше вказує на Боже обрання, і хоча, звісно, не без участі волі людської, однак так, що мудрість людська ніякої в цьому участі не мала.
І ось цим блаженним душам з іудеїв та еллінів, проповідь, що була для інших спокусою і безумством, представляла Божественну силу і Божественну премудрість. У такому сенсі прийнявши її, вони вірували і спасалися. По-справжньому вони переконувалися в цій силі і премудрості, коли в Хрещенні спогрібалися Розп'ятому Господу, і вкушали спасительність Хреста. Але все, що тут виходило, преображалося у вірі; і тому виходило, що в нього повірили.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter








