13 лютого 2029

вівторок · 31 січня ст. ст.

Сьогодні
Свт. Никити, затворника Печерського, єп. Новгородського
Свт. Никити, затворника Печерського, єп. Новгородського
Безсрібників мчч. Кира та Іоанна і з ними мцц. Афанасії й дочок її Феодотії, Феоктисти та Євдоксії
Безсрібників мчч. Кира та Іоанна і з ними мцц. Афанасії й дочок її Феодотії, Феоктисти та Євдоксії
Мчч. Вікторина, Віктора, Никифора, Клавдія, Діодора, Серапіона і Папія
Мчч. Вікторина, Віктора, Никифора, Клавдія, Діодора, Серапіона і Папія
Мц. Трифени Кізіцької
Мц. Трифени Кізіцької

Седмиця сирна (масляна) — загальниця · Глас 3 · Загальниця

Безсрібників мчч. Кира та Іоанна і з ними мцц. Афанасії й дочок її Феодотії, Феоктисти та Євдоксії (311). Мчч. Вікторина, Віктора, Никифора, Клавдія, Діодора, Серапіона і Папія (251). Мц. Трифени Кізіцької. Свт. Никити, затворника Печерського, єп. Новгородського (1108).

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолІуд. 1:1-10 (зач. 77)
ЄвангелієЛк. 22:39-42,45-23:1 (зач. 109)

Мученику

АпостолРим. 8:28-39 (зач. 99)
ЄвангелієЛк. 10:19-21 (зач. 51 від полу)

Безсрібникам

Апостол1Кор. 12:27-13:8 (зач. 153)
ЄвангелієМф. 10:1,5-8 (зач. 34 від полу)

Тропарі та кондаки

Святим Киру та Іоаннуглас 5

Тропар, глас 5

Чудеса́ святы́х Твои́х му́ченик,/ сте́ну необори́му нам дарова́вый, Христе́ Бо́же,/ тех моли́твами сове́ты язы́ков разори́,/ Це́рковь Святу́ю укрепи́,// я́ко еди́н Благ и Человеколю́бец.

Кондак, глас 3

От Боже́ственныя благода́ти дар чуде́с прие́мше, святи́и,/ чудоде́йствуете, непреста́нно,/ вся на́ша стра́сти рукоде́йством секу́ще неви́димым,/ Ки́ре Богому́дре со Иоа́нном сла́вным:// вы бо боже́ственнии вра́чеве есте́.

Преподобному Никиті Печерськомуглас 4

Тропар, глас 4

Наслади́вся, Богому́дре, воздержа́ния/ и жела́ние пло́ти твоея́ обузда́в,/ на престо́ле святи́тельства сел еси́,/ и я́ко звезда́ многосве́тлая, просвеща́я ве́рных сердца́/ заря́ми чуде́с твои́х,/ о́тче наш, святи́телю Ники́то,/ и ны́не моли́ Христа́ Бо́га,// да спасе́т ду́ши на́ша.

Кондак, глас 6

Архиере́йства са́ном почти́вся/ и чи́сте Чисте́йшему предстоя́,/ приле́жно моле́ние за лю́ди твоя́ приноси́л еси́,/ я́ко и дождь моли́твою све́л еси́,/ овогда́ же и гра́да запале́ния угаси́л еси́./ И ны́не, святи́телю Ники́то,/ моли́ Христа́ Бо́га,/ спасти́ лю́ди твоя́ моля́щияся,/ да вси́ вопие́м ти́:// ра́дуйся, святи́телю, о́тче преди́вный.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 10:19-21)
"Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від мудрих та розумних, і відкрив те дітям. Так, Отче! Бо таке було Твоє благовоління" (Лк. 10:21). Ось суд над людською мудрістю і розумністю. І він, вочевидь, виконується. Одкровення тепер перед очима в Божественних писаннях, і розумники читають його, але не розуміють. Дивуватися треба: писано просто, а їм усе видається там не так, як написано; немов осліпило їх. Діти бачать і розуміють; а для них відкрите приховано. Такий порядок угодно заснувати Отцю Небесному; отже, і нема чого сперечатися. Якби зовсім не було відкрите істотно потрібне, ну тоді розумники могли б ще заперечувати; а так відкрите – приходь і бери, для того відкрите, щоб ти брав: стань тільки дитиною. – "Як – я?.. Нізащо!" – Ну, як хочеш; і залишайся собі премудрим і розумним, але нічого, однак, істотно потрібного не розумієш і не вміщаєш у своїй голові, блукаєш серед примар та ілюзій, що породжуються твоїм мудруванням і тримають тебе в цілковитому засліпленні, через що ти думаєш, що ти зрячий, а ти "сліпий, закрив очі" (2 Пет. 1:9), тобто дещо бачиш, як крізь густу імлу. Але це не вказує тобі справжньої дороги і не веде до мети, а тільки тримає в безвихідному колі самообману. Визволи нас, Господи, від такого страшного стану!

Ще 1 думка

(Лк. 22:39-42; 22:45-23:1)
Святий Петро з таким натхненням запевняв, що не відречеться Господа; а коли дійшло до діла, відрікся від Нього, та ще й тричі. Така неміч наша! Не будь же самовпевнений і, коли входиш у середовище ворогів, на Господа поклади всю надію перемогти їх. Для того і попущене було таке падіння і настільки високій людині, щоб після того ніхто вже не насмілювався сам собою виконати щось добре чи перемогти якогось ворога, внутрішнього чи зовнішнього. Однак, надіятись на Господа надійся, та і своїх рук не опускай. Допомога від Господа приходить на наші зусилля і, поєднуючись з ними, робить їх потужними. Якщо немає цих зусиль, нема на що зійти допомозі Божій, вона і не прийде. Але знову ж, якщо буде в тобі самовпевненість і, як наслідок, відсутність потреби допомоги і пошуку її, вона також не прийде. Як їй прийти туди, де вона вважається зайвою?! І прийняти її в такому випадку нічому. Приймається вона серцем. І серцем відкривається для прийняття почуття необхідності. Так те й інше потрібне. Боже, поможи! але і сам ти не лежи.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter