7 липня 2028
п’ятниця · 24 червня ст. ст.
РІЗДВО ЧЕСНОГО СЛАВНОГО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО IОАННА. Мчч. семи братів: Орентія, Фарнакія, Єроса, Фірмоса, Фірмина, Киріака та Лонгина (IV). Прп. Антонія Димського (близько 1224). Правв. отроків Якова та Іоанна Менюзьких (1566–1569). Писарівської ікони Божої Матері (XVIII).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Предтечіглас 4
Тропар, глас 4
Проро́че и Предте́че прише́ствия Христо́ва,/ досто́йно восхвали́ти тя недоуме́ем мы, любо́вию чту́щии тя:/ непло́дство бо ро́ждшия и о́тчее безгла́сие разреши́ся/ сла́вным и честны́м твои́м рождество́м,// и воплоще́ние Сы́на Бо́жия ми́рови пропове́дуется.
Кондак, глас 3
Пре́жде непло́ды, днесь Христо́ва Предте́чу ражда́ет,/ и той есть исполне́ние вся́каго проро́чества:/ Его́же бо проро́цы пропове́даша,/ на Сего́ во Иорда́не ру́ку положи́в,// яви́ся Бо́жия Сло́ва проро́к, пропове́дник вку́пе и Предте́ча.
Величання
Велича́ем тя, Предте́че Спа́сов Иоа́нне, и чтим е́же от непло́дове пресла́вное рождество́ твое́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Святий Іоанн свідчив про Христа Іісуса, що Він є воістину "Агнець Божий, що бере на себе гріх світу" (Ін. 1:29), — є обітований Визволитель, всіма очікуваний. Чули це ті, хто був при ньому, і повірили. Від них пройшло це свідчення в народ, і всі стали думати, що засвідчений Іоанном не проста людина. Спаситель вказав на це, коли в останні дні в храмі запропонував очільникам церковним запитання, "звідки хрещення Іоаннове, з неба чи від людини?" (Мк. 11:29-30). Ті ухилилися від відповіді, тому що вони не могли не бачити, що Іоанн не сам від себе прийшов, водою хрестячи. Але скажи вони це — негайно повинні були визнати і свідчення його, що перед ними Обіцяний, і внаслідок того підкоритися Його вченню. А цього вони не хотіли не з якихось ґрунтовних причин, а лише через упередження. Але їхня впертість анітрохи не применшує сили свідчення св. Іоанна. Воно й досі настільки ж доказове, як було, коли вийшло з вуст його. І ми Іоанна чуємо, який вказує нам істинного Спасителя, і тим оживляємо віру свою, як віру, що має за собою відчутні докази.
Ще 1 думка
(Мф. 13:4-9)
Притча про сіяча зображує різне ставлення душ до слова Божого.
Перші [у притчі] – це ті, які зовсім не слухають слова. Чують, але почуте не входить у душу, а лягає поверх неї, як зерно при дорозі. Слово не вміщається в них, тому що в них інший напрям думок, інші правила, інші смаки. Тому воно скоро зникає з пам'яті, забувається, ніби зовсім не було почуте.
Другі – ті, які слухають слово охоче і приймають його швидко, але не хочуть нести ніяких зусиль для того, щоб виконати його. Тому, доки не потрібно ніякої жертви, вони насолоджуються словом і особливо його обіцянками, а щойно з'явиться потреба пожертвувати чимось заради вірності слову, вони зраджують його, відмовляються і від слова, і від обітниць його на догоду своїм уподобанням.
Треті – ті, які приймають слово і починають жити згідно з ним, але потім надто віддаються турботам і печалям цього віку, клопотам земним, які пригнічують усі благі починання, що почалися під дією слова Божого.
Четверті – ті, які приймають слово з повною вірою і наважуються жити з готовністю на всі жертви і працю, яких воно вимагатиме, і не дозволяють серцю своєму бути пов'язаним з чим-небудь земним. Зупинись і поміркуй кожен, до якого класу належиш.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter