2 червня 2028
п’ятниця · 20 травня ст. ст.
Мчч. Фалалея, Олександра та Астерія (близько 284). Мч. Аскалона (близько 287). Прпп. Завулона та Сосанни, батьків рівноап. Ніни. Блгв. кн. Довмонта, у Святому Хрещенні Тимофія, Псковського (1299). Знайдення мощей свт. Олексія, митр. Київського і всієї Русі, чудотворця (1431). Сщмч. Павла Лазарева пресвітера (1919). Прп. Олімпіади Козельщанської (Вербецької) (1938). Сщмч. Гавриїла Полтавського (Коваленка) (1938).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Фалалеюглас 3
Кондак, глас 3
Му́чеником сострада́лец я́влься и ору́жник,/ во́ин изря́дный Царя́ сла́вы был еси́,/ искуше́ньми и му́кою возвыше́ние идолослужи́телей попра́л еси́,/ сего́ ра́ди честну́ю твою́ пое́м па́мять,// му́дре Фалале́е.
Вознесіння Господньогоглас 4
Тропар, глас 4
Возне́слся еси́ во сла́ве, Христе́ Бо́же наш,/ ра́дость сотвори́вый ученико́м,/ обетова́нием Свята́го Ду́ха,/ извеще́нным им бы́вшим благослове́нием,// я́ко Ты еси́ Сын Бо́жий, Изба́витель ми́ра.
Кондак, глас 6
Е́же о нас испо́лнив смотре́ние,/ и я́же на земли́ соедини́в Небе́сным,/ возне́слся еси́ во сла́ве, Христе́ Бо́же наш,/ ника́коже отлуча́яся,/ но пребыва́я неотсту́пный,/ и вопия́ лю́бящим Тя:// Аз есмь с ва́ми и никто́же на вы.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"...як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони хай будуть в Нас єдине... Я в них, і Ти в Мені" (Ін.17:21). Ось золотий ланцюг, що зв'язує нас із Божеством! Відпали ми - повстав Посередник, Який єдиний є з Богом Отцем, і став єдиним з нами. Стаючи єдиним з Ним, ми з'єднуємося в Ньому і через Нього з Богом Отцем.
Слава безмежній милості Твоїй до нас, Триіпостасний Боже, що благоволив влаштувати для нас такий світлий шлях до обоження! Високо піднімає нас Господь; не заперечуй же благодіяння, сповідуй милість і хвали невимовну благостиню! Відмовляючись від такої висоти, ти думаєш смирятися, а на ділі виявляєш грубу невдячність і недбалість до високого дару. Знай, що середини немає: або все, або нічого. Не хочеш цієї висоти - залишишся поза нею в гіркому приниженні і тимчасово, і вічно.
Ще 1 думка
Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter