25 липня 2027
неділя · 12 липня ст. ст.
Посту немає
Неділя 5-та після П’ятидесятниці. Мчч. Прокла та Іларія (II). Прп. Михаїла Малеїна (962). Св. Голіндухи спов., у Святому Хрещенні Марії (591). Мчч. Феодора варяга і сина його Іоанна, у Києві (983). Прпп. Іоанна (988) і Гавриїла (Х) Святогорців (Груз.). Прп. Арсенія Новгородського (1570). Прп. Симона Воломського (1641). Ікон Божої Матері, іменованих «Троєручиця» (VIII) і«Троєручиця» Бердянська (1892).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 4
Тропар, глас 4
Све́тлую воскресе́ния про́поведь/ от А́нгела уве́деша Госпо́дни учени́цы/ и пра́деднее осужде́ние отве́ргша,/ апо́столом хва́лящася глаго́лаху:/ испрове́ржеся сме́рть,/ воскре́се Христо́с Бо́г,// да́руяй ми́рови ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 4
Спа́с и Изба́витель мо́й/ из гро́ба, я́ко Бо́г,/ воскреси́ от у́з земноро́дныя,/ и врата́ а́дова сокруши́,// и я́ко Влады́ка воскре́се тридне́вен.
Мученикам Проклу та Іларіюглас 4
Кондак, глас 4
Я́ко денни́ца звезда́, возсия́/ му́чеников Про́кла и Ила́рия честно́е страда́ние,/ предозаря́ющи нас чуде́с светлостьми́./ Те́мже пра́зднуем па́мять ва́шу:// Христа́ Бо́га моли́те, да спасе́т ду́ши на́ша.
Мученикам Феодору та Іоаннуглас 2
Тропар, глас 2
Страстоте́рпцы Госпо́дни,/ Фео́доре со Иоа́нном о́троком, сла́внии!/ Блаже́нна земля́ Ру́сская, напи́вшаяся кровьми́ ва́шими,/ и ра́дуется оте́чество на́ше,/ в не́мже вы пе́рвии, и́долы посрами́вше,/ Христа́ со дерзнове́нием испове́дасте/ и за Него́ пострада́сте./ Того́, я́ко Бла́га, моли́те,/ до сконча́ния ве́ка в стране́ на́шей Це́рковь Правосла́вную непоколеби́му утверди́ти// и вся лю́ди земли́ на́шея во и́стинней ве́ре и благоче́стии сохрани́ти.
Кондак, глас 2
Свети́льницы све́тлии я́вльшеся,/ Боже́ственнии му́ченицы,/ тварь всю све́тлостию чуде́с озаря́ете,/ неду́ги разреша́юще,/ и глубо́кую тьму всегда́ отгоня́юще,// Христу́ Бо́гу моля́щеся непреста́нно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 8:28-9:1)
Гадаринці бачили дивовижне чудо Господнє, явлене у вигнанні легіону бісів, і, проте ж, усім містом вийшли і благали Господа, "щоб Він відійшов від меж їхніх" (Мф. 8:34). Не видно, щоб вони вороже ставилися до Нього, але не видно і віри. Їх охопив якийсь незрозумілий страх, за яким вони бажали тільки: йди повз, куди знаєш, тільки нас не торкайся.
Це справжній образ людей, які мирно в маєтках своїх живуть. Склався біля них порядок речей не несприятливий; вони звикли до нього, ні думок, ні потреби немає, щоб змінити або скасувати щось, і бояться вони зробити якийсь новий крок. Відчуваючи, однак, що, якщо прийде веління згори, то страх Божий і совість змусять їх відмовитися від старого і прийняти нове, — вони всіляко уникають випадків, які можуть довести їх до таких змін, щоб, прикриваючись невіданням, жити спокійно в старих звичках. Такими є ті, хто боїться читати Євангеліє й святоотецькі книги та починати бесіду про духовні речі, через побоювання потривожити своє сумління, яке, прокинувшись, почне спонукати одне кинути, інше прийняти.
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter