7 березня 2027
неділя · 22 лютого ст. ст.
Знайдення мощей мучеників, що в Євгенії постраждали (395–423). Мчч. Маврикія і 70-ти воїнів: Фотина, Феодора, Филипа та інших (близько 305). Прпп. Фаласія, Лимнія і Варадата, пустельників Сирійських (V). Прп. Афанасія спов. (821). Сщмчч. Іосифа Смирнова і Володимира Ільїнського пресвітерів, Іоанна Касторського диякона і мч. Іоанна Перебаскіна (1918); сщмчч. Михаїла Горбунова, Іоанна Орлова, Віктора Морігеровського, Іоанна Парусникова, Сергія Бєлокурова, Андрія Ясенєва, Павла Смирнова пресвітерів, прмчч. Сергія (Букашкіна), Антипи (Кирилова), прмц. Параскеви (Макарової), мч. Стефана Франтова, мцц. Єлисавети Тимохіної, Ірини Смирнової і Варвари Лосєвої (1938); мч. Миколая Некрасова псаломщика (1938); мч. Андрія Гнєвишева (1941); прмч. Філарета (Пряхіна) (1942).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученикам, що в Євгенії постраждалиглас 8
Кондак, глас 8
Крепцыи веры столпи,/ добропобеднии мученицы,/ за Христа подъемше различныя муки,/ и на лета многа сокровени бысте,/ и ныне явистеся яко многоценное богатство,/ и в церковь Божию честно носими архиерея Божия дланьми,/ просящим раздаваете, еже на пользу.// Тем молитеся о душах наших.
Неділі про Страшний Судглас 1
Кондак, глас 1
Егда́ прии́деши, Бо́же, на зе́млю со сла́вою, и трепе́щут вся́ческая, река́ же о́гненная пред суди́щем влече́т, кни́ги разгиба́ются, и та́йная явля́ются: тогда́ изба́ви мя́ от огня́ неугаси́маго, и сподо́би мя́ одесну́ю Тебе́ ста́ти, Судие́ пра́веднейший.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 25:31-46)
Страшний Суд! Суддя гряде на хмарах, оточений незліченною громадою небесних сил безплотних. Сурми лунають по всіх кінцях землі і воскрешають померлих. Повсталі полки полками течуть на визначене місце, до престолу Судії, наперед уже передчуваючи, який пролунає у вухах їхній вирок. Бо діяння кожного виявляться написаними на чолі єства їхнього, і самий вигляд їхній відповідатиме справам і вподобанням. Поділ правих і лівих здійсниться сам собою. Нарешті, все вже визначилося. Настало глибоке мовчання. Ще мить – і чується рішучий вирок Судії – одним: "прийдіть", іншим: "ідіть від Мене" (Мф. 25:34, 41). Помилуй нас, Господи, помилуй нас! Хай буде милість Твоя, Господи, на нас! – але тоді пізно вже буде волати так. Тепер треба подбати змити з єства свого написані на ньому знаки, несприятливі для нас. Тоді ріки сліз готові б були ми випустити, щоб омитися; але це вже ні до чого не послужить. Заплачемо тепер, якщо не річками сліз, то хоч струмками; якщо не струмками, хоч дощовими краплями; якщо і цього не знайдемо, розплачемося в серці й, сповідуючи гріхи свої Господеві, благатимемо Його пробачити нам їх, даючи обітницю не ображати Його більше порушенням Його заповідей, і ревнуючи потім вірно виконати таку обітницю.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter