12 лютого 2027
п’ятниця · 30 січня ст. ст.
Собор вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Iоанна Златоуста. Сщмч. Іполита Римського і з ним мчч. Кенсорина, Савина, Хрисії діви та інших 20-ти мучеників (III). Прп. Зінона, учня свт. Василія Великого (V). Мч. Феофіла Нового (784). Блгв. Петра, царя Болгарського (967). Прп. Зінона, посника Печерського, в Дальніх печерах (XIV). Блж. Пелагії Дивєєвської (1884). Прп. Мелетія Іпсенійського (XIX). Сщмч. Володимира Хрищеновича пресвітера (1933). Мч. Стефана Наливайко (1945). Собор святих Таврійської духовної семінарії
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителямглас 4
Тропар, глас 4
Я́ко апо́столов единонра́внии/ и вселе́нныя учи́телие,/ Влады́ку всех моли́те/ мир вселе́нней дарова́ти// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 2
Свяще́нныя и Боговеща́нныя пропове́дники,/ верх учи́телей, Го́споди, прия́л еси́ в наслажде́ние благи́х твои́х и упокое́ние:/ труды́ бо о́нех и смерть прия́л еси́ па́че вся́каго всепло́дия,// Еди́не прославля́яй святы́я Твоя́.
Преподобному Зінону Печерськомуглас 4
Тропар, глас 4
Преподо́бне о́тче Зино́не,/ преподо́бне и че́стне житие́ твое́ на земли́ препроводи́вый/ и тем Бо́гови по премно́гу благоугоди́вый,/ моли́ о нас,// чту́щих па́мять твою́.
Кондак, глас 8
Восхваля́яся днесь, преподо́бне Зино́не,/ я́ко преподо́бен во сла́ве,/ и ра́дуяся дави́дски на ло́жи свое́м во Ца́рствии Небе́снем,// не премолчи́ о нас мольбу́ принести́ ко Го́споду.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter