21 грудня 2026

(Лк. 20:27-44)
Садукеї мали аргументи проти Воскресіння, які здавалися їм неспростовними, а Господь спростував їх кількома словами, і до того ж так ясно, що всі зрозуміли і визнали садукеїв переможеними істиною слова Його.

Що тоді були садукеї, то нині невіри всіх сортів. Нагородили вони собі безліч мрійливих припущень, звели їх у неспростовні істини і пишаються тим, вважаючи, що вже проти них і сказати нічого. На ділі ж вони такі порожні, що й говорити проти них не варто. Усі їхні мудрування — паперовий будиночок: дунь — і розлетиться. По частинах їх і спростовувати немає потреби, а досить поставитися до них так, як ставляться до снів. Говорячи проти снів, не доводять неузгодженості у складі або в частинах сну, а кажуть тільки: це сон, — і тим усе вирішують. Точно така теорія утворення світу з туманних плям, з підставками своїми — теорією випадкового зародження дарвінівського походження родів і видів, і з його ж останнім мріянням про походження людини. Усе, як марення сонного. Читаючи їх, ходиш серед тіней. А вчені? Та що з ними поробиш? Їхній девіз: не подобається — не слухай, а брехати не заважай.