25 червня 2026

четвер · 12 червня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Онуфрія Великого (IV)Вассіана та Іони Пертоминських, СоловецькихПрп. Петра Афонського (734)Прпп. Іоанна, Андрія, Іраклемона та Феофіла (IV)Прп. Арсенія Коневського (1447)Прп. Стефана Озерського, Комельського (1542)Знайдення мощей (1650) і друге прославлення (1909) блгв. вел. кн. Анни Кашинської

Cедмиця 4-та після П’ятидесятниці · Глас 2 · Петрів піст

Прп. Онуфрія Великого (IV). Прп. Петра Афонського (734). Прпп. Іоанна, Андрія, Іраклемона та Феофіла (IV). Прп. Арсенія Коневського (1447). Прп. Онуфрія Мальського, Псковського (1492). Прпп. Онуфрія та Авксентія Вологодських (ХV–XVI). Прп. Стефана Озерського, Комельського (1542). Прпп. Вассіана та Іони Пертоминських, Соловецьких (1561). Знайдення мощей (1650) і друге прославлення (1909) блгв. вел. кн. Анни Кашинської.
День тезоіменитства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Предстоятеля Української Православної Церкви.

Читання Святого Письма

На утрені

Мф. 4:25-5:12 (зач. 10)

На літургії

АпостолРим. 11:13-24 (зач. 106)
ЄвангелієМф. 11:27-30 (зач. 43)

Преподобним

АпостолГал. 5:22-6:2 (зач. 213)
ЄвангелієМф. 11:27-30 (зач. 43)

Тропарі та кондаки

Преподобному Онуфрію Великомуглас 1

Тропар, глас 1

Жела́нием духо́вным пусты́ни дости́гл еси́,/ Богому́дре Ону́фрие,/ и, я́ко безпло́тен, в ней многоле́тне подвиза́лся еси́ трудолю́бне,/ соревну́я проро́кам Илии́ и Крести́телю,/ и, от руку́ а́нгельску Та́ин Боже́ственных наслади́вся,/ ны́не во све­́те Святы́я Тро́ицы ку́пно с ни́ми весели́шися,/ моли́ спасти́ся нам,// твою́ па́мять почита́ющим.

Кондак, глас 3

Сия́нием Ду́ха Пресвята́го,/ Богому́дре, просве́щся,/ оста́вил еси́ я́же в житии́ молвы́,/ пусты́ню же дости́гл еси́, преподо́бне о́тче,/ возвесели́л еси́ И́же над все́ми Бо́га и Зижди́теля,/ сего́ ра́ди прославля́ет тя Христо́с, блаже́нне,// вели́кий Дарода́тель.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 4:25-5:12)
У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.

До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю — будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.

Ще 3 думки

(Мф. 10:32-36,11:1)
"Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним" (Мф. 10:32). Чи трудно визнати Господа? Ніякої немає трудності. Яка трудність сказати, коли потрібно, що Господь наш Іісус Христос є єдинородний Син Божий і Бог, Який заради нас прийшов на землю, втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною, був розіп'ятий, постраждав, похований, воскрес третього дня, зійшов на небеса і сидить праворуч Бога Отця, і знову прийде судити живих і мертвих, послав Духа Святого на св. апостолів, які силою Його влаштували на землі Святу Церкву, що, навчаючи істини й освячуючи таїнствами, незаблудним шляхом веде всіх вірних чад своїх у Царство Небесне?

Усе це ми повторюємо щоразу, коли чуємо і читаємо Символ віри. Тож візьми ці істини, закарбуй їх у серці своєму і будь готовий, не боячись жодного лиця людського, пред'явити, що так, а не інакше, треба вірити, щоб бути спасенним, готуючись водночас потерпіти й те, що за це іноді дістанеться тобі. Закривай вуста вчителів брехні і хулителів християнства словом істини — і отримаєш те, що обіцяно Господом. Ти визнаєш Його Богом і Спасителем перед людьми, а Він перед Богом Отцем визнає, що ти вірний Його послідовник і сповідник.

(Мф. 11:27-30)
"Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас" (Мф. 11:28). О Божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, Котрий кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто що у нас гріхів багато і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.

Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: "Візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе". І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді — ярмо, і гріхи — тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.

Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.

(Гал. 5:22-6:2)
"Ті, котрі Христові, плоть свою розп'яли з пристрастями й похотями" (Гал. 5:24). Нині перевернувся цей порядок: розпинають плоть, але не з пристрастями і похотями, а пристрастями і похотями. Скільки мучать нині тіло обжерливістю, пияцтвом, блудними справами, танцями та гуляннями! Найжорстокіший господар не мучить так свою ледачу тварину. Якби дати нашій плоті свободу і розум, то перший голос її був би проти хазяйки своєї — душі, що вона незаконно втрутилася в її справи, внесла в неї пристрасті, їй чужі, і, виконуючи їх у ній, мучить її. По суті, потреби тіла нашого прості й без пристрастей. Подивіться на тварин: не об'їдаються, зайвого не сплять, задовольнивши тілесні потреби своєчасно, потім цілий рік залишаються спокійними. Це лише душа, забувши свої найкращі прагнення, налаштувала собі з простих потреб тіла безліч протиприродних прагнень, які через безмірність свою стали протиприродними і тілу. Усіляко, однак, щоб відсікти від душі прищеплені нею до себе пристрасті плотські, необхідно розпинати плоть, тільки зовсім у протилежному розумінні, тобто не даючи їй вдосталь і необхідного, або задовольняючи її потреби незрівнянно меншою мірою, ніж скільки вимагає її природа.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter