10 квітня 2026
п’ятниця · 28 березня ст. ст.
Прп. Іларіона Нового, ігумена Пелікітського (близько 754). Прп. Стефана чудотворця, спов., ігумена Триглійського (близько 815). Мчч. Іони й Варахісія та інших із ними (близько 330). Мч. Бояна, кн. Болгарського (близько 830). Прмч. Євстратія Печерського, в Ближніх печерах (1097). Прп. Іларіона Псковоєзерського, Гдовського (1476). Св. Миколая Постникова спов., пресвітера (1931); сщмч. Василія Малініна пресвітера (1938); мч. Іоанна Чернова (1939). Радомишльської (Іверської) ікони Божої Матері (1994) .
Читання Святого Письма
На утрені
Ще 6
На 1-му часі
На 3-му часі
На 6-му часі
На 9-му часі
На вечірні
Єв. складене
Тропарі та кондаки
Преподобномученику Євстратію Печерськомуглас 7
Тропар, глас 7
По́стником и му́чеником яви́лся еси́ похвала́, преподо́бне Евстра́тие,/ пре́жде бо воздержа́нием пло́ть умертви́в,/ после́довал еси́ Христу́, нося́ кре́ст сво́й./ Последи́ же и са́м на кре́ст вознесе́н бы́в/ и копие́м в ре́бра прободе́н,/ в ру́це Бо́жии ду́шу преда́л еси́./ Колесни́цею о́гненною возноси́м на Небеса́,/ сугу́бо венча́лся еси́ от Христа́ Бо́га// и Спа́са ду́ш на́ших.
Кондак, глас 8
Я́ко ревни́тель стра́сти Влады́чней/ и по́стников усе́рдный после́дователь сы́й,/ пле́нники уче́нием твои́м наста́вль, Христо́ви приве́л еси́, Евстра́тие,/ и на́с, плене́нных страстьми́, мольба́ми свои́ми свободи́/ и подража́тели честно́му твоему́ житию́ покажи́, зову́щих:// ра́дуйся, испи́вый сла́достне ча́шу Христо́вых страда́ний.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"[...] ми проповідуємо Христа розп'ятого, для іудеїв спокуса, а для еллінів безумство,
для самих же покликаних, іудеїв і еллінів,– Христа, Божу силу і Божу премудрість" (1Кор. 1:23-24)
Яким чином траплялося, що деякі душі, незважаючи на цю гадану спокусу і це видиме безумство, проникали крізь цей непоказний покров і вбачали в суті проповіді спасительну силу і премудрість, це таємниця Божа. Святий Павло і не пояснює цього, а тільки свідчить, що так було. Так було це з душами, які вище він назвав спасенними, а тут назвав покликаними. Те й інше вказує на Боже обрання, і хоча, звісно, не без участі волі людської, однак так, що мудрість людська ніякої в цьому участі не мала.
І ось цим блаженним душам з іудеїв та еллінів, проповідь, що була для інших спокусою і безумством, представляла Божественну силу і Божественну премудрість. У такому сенсі прийнявши її, вони вірували і спасалися. По-справжньому вони переконувалися в цій силі і премудрості, коли в Хрещенні спогрібалися Розп'ятому Господу, і вкушали спасительність Хреста. Але все, що тут виходило, преображалося у вірі; і тому виходило, що в нього повірили.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter