22 березня 2026

неділя · 9 березня ст. ст.

Сьогодні
40 мчч. Севастійських: Киріона, Кандида, Домна, Ісихія, Іраклія, Смарагда, Євноїка, Уалента (Валента), Вівіана, Клавдія, Приска, Феодула, Євтихія, Іоанна, Ксанфія, Іліана, Сисинія, Ангія, Аєтія, Флавія, Акакія, Єкдикія (Єкдита), Лисимаха, Олександра, Ілія, Горгонія, Феофіла, Дометіана, Гаїя, Леонтія, Афанасія, Кирила, Сакердона, Миколая, Уалерія (Валерія), Філоктимона, Северіана, Худіона, Мелітона та АглаїяСв. Кесарія, брата свт. Григорія Богослова (близько 369)Прав. Феодосія Балтського (1845)Прп. Димитри Київської (1878)Димитрія ГливенкоАлбазинської ікони Божої Матері, йменованої «Слово плоть бисть» (1666)Прп. Іоанна Ліствичника

Глас 8 · Великий піст

МорепродуктиВино

Неділя 4-та Великого посту. Прп. Іоанна Ліствичника (перехідне святкування в 4-ту Неділю Великого посту). 40 мчч. Севастійських: Киріона, Кандида, Домна, Ісихія, Іраклія, Смарагда, Євноїка, Уалента (Валента), Вівіана, Клавдія, Приска, Феодула, Євтихія, Іоанна, Ксанфія, Іліана, Сисинія, Ангія, Аєтія, Флавія, Акакія, Єкдикія (Єкдита), Лисимаха, Олександра, Ілія, Горгонія, Феофіла, Дометіана, Гаїя, Леонтія, Афанасія, Кирила, Сакердона, Миколая, Уалерія (Валерія), Філоктимона, Северіана, Худіона, Мелітона та Аглаїя (близько 320). Мч. Урпасіана (близько 295). Св. Кесарія, брата свт. Григорія Богослова (близько 369). Прав. Феодосія Балтського (1845). Прп. Димитри Київської (1878). Прав. Тарасія. Сщмчч. Михаїла Маслова, Олексія Смирнова, Димитрія Гливенко, Сергія Лебедєва, Сергія Цвєткова пресвітерів і Миколая Горюнова диякона, прмч. Іоасафа (Шахова) і прмцц. Наталії Ульянової та Олександри (Самойлової) (1938). Сщмч. Григорія Радецького пресвітера (1938). Албазинської ікони Божої Матері, йменованої «Слово плоть бысть» (1666). Літургія свт. Василія Великого.

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 20:11-18 (зач. 64, Єв. 8-ме)

На літургії

АпостолЄвр. 6:13-20 (зач. 314)
ЄвангелієМк. 9:17-31 (зач. 40)

Мученикам

АпостолЄвр. 12:1-10 (зач. 331)
ЄвангелієМф. 20:1-16 (зач. 80)

На утрені — величання: «Величаем вас, святии мученицы Севастийстии, и чтем честная страдания ваша, яже за Христа претерпели есте»

Тропарі та кондаки

40 мученикам Севастійськимглас 1

Тропар, глас 1

Боле́зньми святы́х, и́миже о Тебе́ пострада́ша,/ умоле́н бу́ди, Го́споди,/ и вся на́ша боле́зни исцели́,// Человеколю́бче, мо́лимся.

Кондак, глас 6

Все во́инство ми́ра оста́вльше,/ на Небесе́х Влады́це прилепи́стеся,/ страстоте́рпцы Госпо́дни четы́редесять,/ сквозе́ огнь бо и во́ду проше́дше, блаже́ннии,/ досто́йно восприя́сте сла́ву с Небе́с// и венце́в мно́жество.

Преподобному Іоанну Ліствичникуглас 8

Тропа́р, глас 8

Слез твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нней,/ сия́я чудесы́, Иоа́нне, о́тче наш,/ моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Інший тропа́р, глас 4

Я́ко Боже́ственную ле́ствицу, обрето́хом, Иоа́нне преподо́бне,/ твоя́ Боже́ственныя доброде́тели,/ к Небеси́ возводя́щия ны:/ доброде́телей бо ты был еси́ воображе́ние./ Тем моли́ Христа́ Бо́га, да спасе́т души́ на́ша.

Конда́к, глас 4

На высоте́ Госпо́дь воздержа́ния и́стинна тя положи́,/ я́коже звезду́ неле́стную, световодя́щую концы́,/ наста́вниче Иоа́нне, о́тче наш.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

У притчі про наймитів (Мф. 20:1-16) і той, кому одну тільки годину працювати довелося, був однаково винагороджений домовласником. Години дня в цій притчі – образ перебігу життя нашого. Одинадцята година – останній час цього життя. Господь показує, що й ті, які до цього терміну дожили, не працюючи Йому, можуть почати працювати і догодити Йому не менше за інших. Нема чого, отже, виправдовуватися старістю і впадати у відчай, вважаючи, що вже ні до чого починати. 

Починай не соромлячись; милостивий Господь; все тобі дасть, що й іншим, і за чином благодаті тут, і за законом правди там. Тільки старанністю побільше розгорися і скрушеніше посумуй про недбальство, в якому проведено майже все життя. Скажеш: там покликав господар, нехай і мене покличе Господь. А хіба не кличе? Не чуєш хіба в церкві гласу Господнього: "прийдіть до Мене всі" (Мф. 11:28) та апостольського покликання: "мовби Сам Бог умовляє через нас; від імені Христового просимо: примиріться з Богом" (2Кор. 5:20).

Ще 2 думки

(Мф. 4:25-5:12)
У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.

До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю — будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.

Серед Великого посту пропонується для поклоніння Чесний Хрест, щоб надихнути пісних трудівників до терпеливого несення піднятого ними ярма до кінця; а у вересні для чого це робиться? Так сталося? Але у промислительної Премудрості, яка все влаштовує, немає випадковостей. Ось це для чого: у вересні прибирають із поля, принаймні в нас. Отже, щоб одні з християн, відчуваючи достаток, не сказали: "душе! багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися!" (Лк. 12:19), а інші від убогості не впали в дусі, постає перед очима всіх воздвизаємий Хрест. Він нагадує першим, що опора благополуччя — не майно, а християнське внутрішнє хрестоношення, коли зовнішнє, з благості Божої, складається. Других він спонукає у терпінні здобувати душі свої, надихаючи на це упевненістю, що з хреста йдуть просто до раю. Тому одні нехай терплять, сподіваючись, що йдуть прямим шляхом до Царства Небесного, а інші нехай куштують зовнішніх утіх зі страхом, щоб не закрити собі вхід на Небо.

(Лк. 21:12-19)
"І зненавидять вас усі за ім'я Моє" (Лк. 21:17). Хто вдихне в себе хоч мало духу світу, той стає холодним до християнства та його вимог. Байдужість ця переходить у ворожість, коли довго в ній залишаються, не оговтуючись, і особливо коли при цьому захоплять звідкись дрібку хибних учень. Дух світу з хибними ученнями — дух, неприязний Христу: він антихристовий; розширення його — розширення ворожого ставлення до християнського сповідання і християнських порядків життя.

Здається, навколо нас діється щось подібне. Поки що ходить усюди тільки зле гарчання; але не дивно, що скоро почнеться і передбачене Господом: "покладуть на вас руки ... і гнатимуть вас ... віддані будете ... і умертвлять вас" (Лк. 21:12,16). Дух антихристовий завжди один; що було спочатку, те буде і тепер, в іншій, можливо, формі, але в тому ж значенні. Як же бути? "Терпінням вашим спасайте душі ваші" (Лк. 21:19). Терпи з твердим словом сповідання істини в устах і в серці.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter