9 березня 2026
понеділок · 24 лютого ст. ст.
Їжа з олією
Седмиця 3-тя Великого посту. Перше (IV) та друге (452) знайдення чесної глави святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. Прп. Єразма Печерського, в Ближніх печерах (близько 1160). Літургія Передосвячених Дарів.
Читання Святого Письма
На утрені
На 6-му часі
На вечірні
На літургії
На утрені — величання: «Величаем тя, Крестителю Спасов Иоанне, и почитаем вси честныя твоея главы обретение»
Тропарі та кондаки
Предтечі і Хрестителю Господньому Iоаннуглас 4
Тропар, глас 4
От земли возсиявши, Предтечева глава/ лучи испущает нетления верным исцелений,/ свыше собирает множество Ангел,/ доле же созывает человеческий род// единогласную возсылати славу Христу Богу.
Кондак, глас 2
Пророче Божий и Предтече благодати,/ главу твою, яко шипок священнейший, от земли обретше,/ исцеления всегда приемлем,/ ибо паки, якоже прежде,// в мире проповедуеши покаяние.
Величання
Величаем тя,/ Крестителю Спасов Иоанне,/ и почитаем вси/ честныя твоея главы// обретение.
Преподобному Єразму Печерськомуглас 4
Тропар, глас 4
Благоле́пие до́му Госпо́дня любя́,/ расточи́л еси́ неща́дно име́ние твое́ во украше́ние того́,/ преподо́бне Еразме,/ тем ны́не живя́ в до́му Госпо́дни на Небеси́,/ моли́ и нам освяти́тися в жили́ще Госпо́дне.
Кондак, глас 8
Украси́вый це́рковь Богома́тере/ расточе́нием име́ния ти на сие́ ико́нами, Ера́зме сла́вне,/ себе́ же о том нераска́янием;/ пода́ждь и нам расточе́нием грехо́в свои́х/ и покая́ния лепото́ю укра́сившимся/ це́рковию све́тлою Духови Свято́му яви́тися.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Страх Господній ненавидить неправди" (Прит. 8:13); а якщо ненавидить, то прожене їх; якщо прожене, то душа стане чистою від них і з'явиться тому правою перед Господом. А це і є все, чого тепер з такою турботою шукаємо. Отже, віднови в собі страх Божий і підтримуй його, і будеш мати наймогутніший засіб до самозцілення. Страх Господній не допустить тебе згрішити, і він же змусить тебе робити всяке добро за будь-якої на те нагоди. І буде в тебе виконуватися заповідь: "ухиляйся від зла і чини добро" (Пс. 33:15), яку дає пророк тим, хто шукає істинного життя. Як дійти до страху Божого? Шукай і знайдеш. Тут не можна сказати: те й те зроби; страх Божий є духовним почуттям, що сокровенно зачинається в серці від його звернення до Бога. Роздуми допомагають, допомагає і напруження себе на це почуття; але ділом воно дається від Господа. Попроси його як дару, і дано тобі буде. І коли дано буде, тоді тільки слухайся його беззаперечно: він виправить усі твої неправди.
Ще 2 думки
(Мф. 11:2-15)
«Царствие небесное нýдится, и нýждницы восхищаютъ е»* (Мф. 11:12). "Нудиться" Царство, тобто з нуждою, з працею, зусиллями і тяжкими подвигами досягається; тому і досягає його тільки той, хто веде життя нелегке, подвижницьке. Цим на шляху до Царства заперечується всякого роду втішність. Втіхи всіх сортів віддаляють від Царства, а в нас нині тільки й турбот що про втіхи, зрідка душевні, а більше тілесні: їсти, пити, веселитися, гуляти і розкошувати в усьому.
Царству сказали: "прошу тебе, вибач мене", хоч і в ньому бенкет, і бенкет царський, якого й на думку нікому не спаде приготувати, та смаки в нас не ті. Що там солодким вважається, те нам гірко; що там приємно, те нам гидко, що там веселить, те нас обтяжує – розійшлися зовсім. І Царство з подвижниками, які здобувають його, відходить від нас. Ми і раді, навіть готові скоріше б прогнати їх, і розмови вже про те заводимо, але лукавий все якось не примудряється це залагодити.
*Переклад церковно-слов’янською залишений тут, тому що саме на ньому базується коментар святителя Феофана. Український переклад: "Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його".
(Лк. 7:17-30)
Святий Іоанн Предтеча посилає учнів своїх запитати Господа: чи Він «Той, Котрий має прийти» (Лк. 7:19), чи іншого чекати треба? Не для себе він так запитував, бо знав точно, Хто Іісус Христос, будучи сповіщений про це з неба, але для учнів. І учні шукали розв'язання цього питання не із співзапитування, а зі щирого бажання знати істину. Таким немає потреби багато говорити; Господь і не говорить, а тільки вказує на те, що було в ту пору Ним здійснено. Божественні справи свідчили про Божество Його. Це було так очевидно, що ті, хто запитував, не стали вже більше запитувати. Так і завжди. Сила Божа живе в Церкві; щирий шукач істини негайно відчуває її на дотик і переконується в істині. Це випробуване засвідчення покладає кінець усім питанням і повністю заспокоює. Хто ж не хоче вірити і, втративши віру, починає шукати в Церкві та християнстві не основи віри, а приводів ніби виправдати своє невір'я, тому ніякі вказівки не здаються задовільними. Невір'я ж своє він вважає ґрунтовним, хоч підстави його дріб'язкові й нікчемні. Того хоче його серце — тому все і стерпно.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter