18 квітня 2025
п’ятниця · 5 квітня ст. ст.
Мчч. Агафопода диякона, Феодула читця і тих, що з ними (близько 303). Прп. Пуплія Єгипетського (IV). Прпп. Феони, Симеона та Форвина (IV). Прп. Марка Афінського (близько 400). Прп. Платона, спов. Студійського (814). Прп. Феодори Солунської (892). Перенесення мощей свт. Iова, патр. Московського і всієї Русі (1652). Сщмч. Олексія Кротенкова пресвітера (1930); сщмч. Миколая Сімо пресвітера (1931).
Читання Святого Письма
На утрені
Ще 6
На 1-му часі
На 3-му часі
На 6-му часі
На 9-му часі
На вечірні
Єв. складене
Тропарі та кондаки
Святителю Іовуглас 5
Тропар, глас 5
Правосла́вия побо́рниче,/ ве́ры Христо́вы испове́дниче,/ первоиера́рше Це́ркве Ру́сския,/ святи́телю о́тче И́ове,/ за ны Христа́ Бо́га моли́,/ ве́ру оте́ческую утверди́ти,/ грехо́в оставле́ние нам дарова́ти// и пода́ти ми́ру ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 7
В годи́ну лю́тых искуше́ний/ многострада́льному И́ову подо́бяся,/ в же́ртву жи́ву и непоро́чну/ себе́ Христу́ прине́сл еси́,/ обрати́в па́ству к покая́нию,/ терпели́ве И́ове святи́телю,/ моли́ и нам за вся благодари́ти Го́спода/ и всегда́ воздава́ти// сла́ву Бо́гови.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"[...] ми проповідуємо Христа розп'ятого, для іудеїв спокуса, а для еллінів безумство,
для самих же покликаних, іудеїв і еллінів,– Христа, Божу силу і Божу премудрість" (1Кор. 1:23-24)
Яким чином траплялося, що деякі душі, незважаючи на цю гадану спокусу і це видиме безумство, проникали крізь цей непоказний покров і вбачали в суті проповіді спасительну силу і премудрість, це таємниця Божа. Святий Павло і не пояснює цього, а тільки свідчить, що так було. Так було це з душами, які вище він назвав спасенними, а тут назвав покликаними. Те й інше вказує на Боже обрання, і хоча, звісно, не без участі волі людської, однак так, що мудрість людська ніякої в цьому участі не мала.
І ось цим блаженним душам з іудеїв та еллінів, проповідь, що була для інших спокусою і безумством, представляла Божественну силу і Божественну премудрість. У такому сенсі прийнявши її, вони вірували і спасалися. По-справжньому вони переконувалися в цій силі і премудрості, коли в Хрещенні спогрібалися Розп'ятому Господу, і вкушали спасительність Хреста. Але все, що тут виходило, преображалося у вірі; і тому виходило, що в нього повірили.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter






