16 червня 2024
неділя · 3 червня ст. ст.
Мчч. Лукіліана, Клавдія, Іпатія, Павла, Діонісія та мц. Павли діви (270–275). Сщмчч. Лукіана єп., Максіана пресвітера, Юліана диякона, Маркеліна та Сатурнина в Бельгії (81–96). Перенесення мощей блгв. царевича Димитрія з Углича до Москви (1606). Прмч. Кіпріана (Нелідова) (1934); сщмч. Михаїла Маркова пресвітера (1938). Челнської, Псково-Печерської, йменованої «Розчулення», та «Мати Молебниця» (перехідні святкування в Неділю 7-му після Пасхи) ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділі святих отців I Вселенського Соборуглас 8
Тропар, глас 8
Препросла́влен еси́, Христе́ Бо́же наш,/ свети́ла на земли́ отцы́ на́ша основа́вый,/ и те́ми ко и́стинней ве́ре вся ны наста́вивый,// Многоблагоутро́бне, сла́ва Тебе́.
Кондак, глас 8
Апо́стол пропове́дание, и оте́ц догма́ты,/ Це́ркви еди́ну ве́ру запечатле́ша,/ я́же и ри́зу нося́щи и́стины,/ истка́ну от е́же свы́ше богосло́вия,// исправля́ет и сла́вит благоче́стия вели́кое та́инство.
Мученику Лукіліануглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Лукиллиа́н,/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
Звезда́ све́тлая яви́лся еси́,/ непреле́стная ми́рови,/ Со́лнца Христа́ возвеща́ющи,/ заря́ми твои́ми, страстоте́рпче Лукиллиа́не,/ и пре́лесть погаси́л еси́ всю:/ нам же подае́ши свет,// моля́ся непреста́нно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Арій став відкидати Божество Сина Божого і Його єдиносущність з Богом Отцем. На нього піднялася вся Церква; всі віруючі, у всіх кінцях світу, єдиними вустами сповідували, що Господь Іісус Христос є Син Божий Єдинородний, Бог від Бога, народжений, не створений, єдиносущний Отцю.
Інший подумав би, що це випадкове якесь натхнення на однодумність; але ця віра пройшла потім вогняне випробування, коли на бік аріан схилилася влада і знать. Ні вогонь, ні меч, ні гоніння не могли винищити її, і вона негайно виявилася всюди всіма, як тільки припинявся тиск зовнішньої сили. Це означає, що вона становить серце Церкви і сутність її сповідання.
Слава Господу, що зберігає в нас цю віру! Бо поки вона є, ми ще християни, хоч і погано живемо; не стане її — і християнству кінець.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter







