3 травня 2024
п’ятниця · 20 квітня ст. ст.
Свтт. Григорія (593) та Анастасія Синаїта (599), патріархів Антіохійських. Прп. Анастасія, ігумена Синайської гори (685). Прп. Олександра Ошевенського (1479). Прп. Серафими, ігумені Корецької (1633). Мч. немовляти Гавриїла Білостоцького (1690). Свт. Феодосія (Ганицького) спов., єп. Коломенського (1937). Свт. Миколая (Велимировича), єп. Охридського і Жицького (1956) (Серб.). Прославлення прп. Смарагди (Онищенко) Ніжинської (2014).
Читання Святого Письма
На утрені
Ще 6
На 1-му часі
На 3-му часі
На 6-му часі
На 9-му часі
На вечірні
Єв. складене
Тропарі та кондаки
Преподобному Олександру Ошевенськомуглас 4
Тропа́р, глас 4
Христа́, и́стиннаго Бо́га, все́ю душе́ю возлюби́л еси́/ и Тому́ невозвра́тным жела́нием после́довал еси́,/ вся же кра́сная и сла́дкая ми́ра сего́ возненави́дев,/ я́ко небопа́рный оре́л, на Небеса́ возлете́/ и та́мо со А́нгелы лику́еши и со все́ми святы́ми Святе́й Тро́ице предстои́ши,/ моли́ и нам спасти́ся, ча́дом твои́м,/ я́коже обеща́ся, Алекса́ндре преподо́бне, о́тче наш.
Конда́к, глас 8
Роди́телей свои́х любо́вь отри́нул еси́/ и дом свой, я́ко чужд, оста́вил еси́,/ водвори́ бо ся в пусты́ню,/ и та́мо ви́де Бог труды́ твоя́ и по́двиги,/ па́стыря и наста́вника избра́нному Своему́ ста́ду сподобля́ет тя/ и по преставле́нии вели́кими чудесы́ прославля́ет тя,/ исцеля́ти разли́чныя неду́ги./ Моли́ о нас Христа́ Бо́га,/ пра́зднующих любо́вию святу́ю па́мять твою́,/ да вси единогла́сно вопие́м ти:/ ра́дуйся, Алекса́ндре преподо́бне, о́тче наш.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"[...] ми проповідуємо Христа розп'ятого, для іудеїв спокуса, а для еллінів безумство,
для самих же покликаних, іудеїв і еллінів,– Христа, Божу силу і Божу премудрість" (1Кор. 1:23-24)
Яким чином траплялося, що деякі душі, незважаючи на цю гадану спокусу і це видиме безумство, проникали крізь цей непоказний покров і вбачали в суті проповіді спасительну силу і премудрість, це таємниця Божа. Святий Павло і не пояснює цього, а тільки свідчить, що так було. Так було це з душами, які вище він назвав спасенними, а тут назвав покликаними. Те й інше вказує на Боже обрання, і хоча, звісно, не без участі волі людської, однак так, що мудрість людська ніякої в цьому участі не мала.
І ось цим блаженним душам з іудеїв та еллінів, проповідь, що була для інших спокусою і безумством, представляла Божественну силу і Божественну премудрість. У такому сенсі прийнявши її, вони вірували і спасалися. По-справжньому вони переконувалися в цій силі і премудрості, коли в Хрещенні спогрібалися Розп'ятому Господу, і вкушали спасительність Хреста. Але все, що тут виходило, преображалося у вірі; і тому виходило, що в нього повірили.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter





