5 квітня 2024
п’ятниця · 23 березня ст. ст.
Прмч. Никона єп. та 199-ти учнів його (251). Мчч. Філита, Лідії, жінки його, Македона, Феопрепія, Кроніда та Амфілохія (117–138). Прп. Никона, ігумена Києво-Печерського, в Ближніх печерах (1088). Мч. Василія Мангазейського (1600). Прп. Єлени Києво-Флорівської (1834). Сщмч. Макарія Квіткіна пресвітера (1931); прмч. Ілії (В’ятліна), сщмчч. Василія Кокліна, Стефана Преображенського пресвітерів, прмцц. Анастасії Бобкової та Варвари Конкіної, мч. Олексія Скоробогатова (1938); прп. Сергія (Сребрянського) спов. (1948).
Читання Святого Письма
На 6-му часі
На вечірні
Тропарі та кондаки
Преподобному Никону Печерськомуглас 5
Тропар, глас 5
Христо́ва виногра́да лоза́ яви́лся еси́, Богоблаже́нне Ни́коне,/ гро́здие принося́ Ему́ — доброде́тели твоя́,/ и про́чиих, к те́мже наставля́я,/ приводи́л еси́ Христу́ Бо́гу,// Ему́же, мо́лим тя, моли́ся за ду́ши на́ша.
Кондак, глас 8
Тре́тье свети́ло пеще́рное,/ прогоня́ющее тьму бесо́вскую,/ восхваля́ем тя, му́дре,/ и по до́лгу чтим труды́ и по́двиги твоя́,/ я́же подъя́т о ста́де свое́м/ и о украше́нии церко́внем,/ воззыва́юще ти усе́рдне си́це:// ра́дуйся, о́тче Ни́коне, красото́ церко́вная.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Нечестивий впаде від нечестя свого" (Притч. 11:5).
Нечестя – це неправильне ставлення до Бога або цілковите богозабуття, до якого належить і невіра в буття Бога та Його промисел про творіння. Інші душі, будучи притиснуті напором подібних нечестивих думок, бажаючи, однак, вдавати з себе справних особистостей, вирішують так: буду правдивим, чесним і гуманним, не переймаючись тим, чи є хтось вищий за мене, хто наглядає, зобов'язує та має затребувати звіту. І що ж? Не буває на них благословення Божого, якого не шукають, і справа їхня не має успіху. Совість щодня нагадує їм про справи або неправди, або нечесності, або негуманності. Тільки перед людьми встигають вони являти себе праведними на виправдання своє, де потрібно відгризаючись і криво тлумачачи факти. Хто ж сумлінний усередині, тому нічим себе виправдати. Неуважні до себе пропускають повз і цей внутрішній розлад: уважні ж справляються з цим якось. О, якби хто-небудь із них сумлінно поглянув на цей розлад і розібрав, звідки він і як його владнати! Він владнав би потім і сам себе, й інших потурбувався б направити на добрий лад.
Ще 1 думка
(Мф. 10:32-36,11:1)
"Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним" (Мф. 10:32). Чи трудно визнати Господа? Ніякої немає трудності. Яка трудність сказати, коли потрібно, що Господь наш Іісус Христос є єдинородний Син Божий і Бог, Який заради нас прийшов на землю, втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною, був розіп'ятий, постраждав, похований, воскрес третього дня, зійшов на небеса і сидить праворуч Бога Отця, і знову прийде судити живих і мертвих, послав Духа Святого на св. апостолів, які силою Його влаштували на землі Святу Церкву, що, навчаючи істини й освячуючи таїнствами, незаблудним шляхом веде всіх вірних чад своїх у Царство Небесне?
Усе це ми повторюємо щоразу, коли чуємо і читаємо Символ віри. Тож візьми ці істини, закарбуй їх у серці своєму і будь готовий, не боячись жодного лиця людського, пред'явити, що так, а не інакше, треба вірити, щоб бути спасенним, готуючись водночас потерпіти й те, що за це іноді дістанеться тобі. Закривай вуста вчителів брехні і хулителів християнства словом істини — і отримаєш те, що обіцяно Господом. Ти визнаєш Його Богом і Спасителем перед людьми, а Він перед Богом Отцем визнає, що ти вірний Його послідовник і сповідник.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter










