1 березня 2024
п’ятниця · 17 лютого ст. ст.
Вмч. Феодора Тирона (близько 306). Прав. Маріамни, сестри ап. Филипа (I). Знайдення мощей мч. Мини Каллікелада (867–889). Прп. Феодора мовчазного, Печерського, в Дальніх печерах (XIII). Сщмч. Єрмогена, патр. Московського і всієї Русі, чудотворця (1612). Сщмчч. Михаїла Нікологорського, Павла Косминкова пресвітерів (1938); мц. Анни Четверикової (1940).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Великомученику Феодору Тиронуглас 2
Тропар, глас 2
Ве́лия ве́ры исправле́ния,/ во исто́чнице пла́мене, я́ко на воде́ упокое́ния,/ святы́й му́ченик Фео́дор ра́довашеся;/ огне́м бо всесожже́гся,/ я́ко хлеб сла́дкий Тро́ице принесе́ся./ Того́ моли́твами, Христе́ Бо́же,// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 8
Ве́ру Христо́ву, я́ко щит, вну́трь прии́м в се́рдцы твое́м,/ проти́вныя си́лы попра́л еси́ многострада́льче,/ и венце́м Небе́сным венча́лся еси́ ве́чно,// Фео́доре, я́ко непобеди́мый.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(1Ін. 2:7-17)
«І світ минає, і похоть його» (1Ін. 2:17). Хто цього не бачить? Все тече довкола нас: речі, особи, події; і ми самі протікаємо. Тече і похоть (пожадливість) мирська: ледве скуштуємо насолоди від задоволення її, як зникає і та й інша; женемося за іншою – і з тією те ж; женемося за третьою – знову те саме. І ніщо не стоїть, все приходить і відходить. Що ж? Невже немає нічого постійного? Є, каже тут же Апостол: «Той, хто виконує волю Божу, перебуває повік» (1Ін. 2:17). Світ, такий плинний, як стоїть? Хоче Бог, і він стоїть. Воля Божа є непохитною і незламною його основою. Так і з людей, хто стане твердо у волі Божій, стає стійким і твердим. Б'ються думки, поки хто ганяється за минущим. Але якщо хтось напоумиться і повернеться на шлях волі Божої, думки і починання починають приходити до ладу. Коли ж, нарешті, встигне він набути навички в цьому способі життя, все в нього, і всередині і ззовні, входить у спокійний лад і безтурботний порядок. Почавшись тут, цей мир глибокий і безтурботність незворушна перейде і в інше життя і там перебуватиме вічно. Ось що є серед загальної течії навколо нас, неплинного та постійного в нас – виконання волі Божої.
Ще 1 думка
(2Тим. 3:1-9)
Хто такі «мають вигляд благочестя, а сили його відреклися» (2Тим.3:5)? І хто такі інші, «що завжди вчаться і ніколи не можуть дійти до пізнання істини»? Перші це ті, хто виконує усі зовнішні порядки, у яких виражається благочестиве життя; але не мають стільки міцної волі, щоб і внутрішні свої настрої тримати так, як вимагає справжнє благочестя. Ідуть у храм охоче і там стоять охоче. Але не роблять зусилля, щоб і розумом своїм стояти перед Богом неухильно і благоговійно припадати до Нього, а помолившись трохи, випускають кермо розуму, і він ширяє, оббігаючи весь світ. І виходить, що тоді як за зовнішнім станом вони в храмі, за внутрішнім станом їх немає там: залишився у них один образ благочестя, а сили його немає. Так і про все інше розумій. Другі це ті, які, вступивши в область віри, тільки й роблять, що винаходять питання: що те, що це, чому так, чому так. Люди, які страждають на порожню допитливість. За істиною не біжать, а лиш би питати і питати. І знайшовши розв'язання питання, недовго зупиняються у ньому, а незабаром відчувають потребу шукати інше рішення. І так кружляють день і ніч, питаючи і питаючи, і ніколи цілком не задовольняючись допитаним. Інший за задоволеннями ганяється, а вони за задоволенням допитливості своєї.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter





