Явлення ікони Пресвятої Богородиці у Казані
День пам'яті (н. ст.)
Місяця липня на 8-й день
8 липня 1579 року в місті Казані відбулося з’явлення чудотворної ікони Божої Матері, яке особливо посприяло проповіді православ’я в тих краях.
28 червня 1579 року страшна пожежа, яка почалася біля церкви святителя Миколая Тульського, винищила частину міста і обернула на попіл половину Казанського Кремля. Зловтішалися шанувальники Магомета, думаючи, що Бог розгнівався на християн. «Віра Христова, — каже літописець, — зробилася притчею і наругою». Але пожежа в Казані стала ознакою остаточного утвердження православ’я на всій тій землі.
Місто повставало із руїн, і разом з іншими погорільцями неподалік від місця початку пожежі зводив будинок стрілець Даниїл Онучин. Його дев’ятирічній доньці Матроні з’явилася в сонному видінні Божа Матір і повеліла дістати Її ікону, зариту в землі ще під час панування мусульман таємними сповідниками православ’я. Проте на слова дівчинки не звернули уваги.
Тричі з’являлася Богородиця і вказувала місце, де прихована чудотворна ікона. Нарешті, Матрона зі своєю матір’ю стали копати в зазначеному місці і знайшли святу ікону. На місце дивовижного знайдення прибув архієпископ Єремія на чолі духовенства. Він переніс святий образ до розташованого поруч храму в ім’я святителя Миколая, звідки після молебню його перенесли з хресним ходом до Благовіщенського собору, який був першим православним храмом міста Казані. Під час хресного ходу отримали зцілення два сліпці, Іосиф і Микита.
Список з ікони, явленої в Казані, виклад обставин її знайдення та опис чудес були послані 1579 року до Москви. Цар Іоанн Грозний наказав спорудити на місці з’явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де й була поміщена свята ікона, та заснувати жіночий монастир. Матрона і її мати, які послужили знайденню святині, прийняли постриг у цій обителі.
У Миколаївському храмі, де був звершений перший молебень перед Казанською іконою, був тоді священником майбутній священномученик Єрмоген, патріарх Московський. Через п’ятнадцять років, у 1594 році, вже будучи митрополитом Казанським, він склав оповідь про священні події, очевидцем й учасником яких був: «Повість і чудеса Пречистої Богородиці чесного, славного з’явлення Її образа, що в Казані».
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Казанской», глас 4
Засту́пнице усе́рдная,/ Ма́ти Го́спода Вы́шняго,/ за всех мо́лиши Сы́на Твоего́ Христа́ Бо́га на́шего,/ и всем твори́ши спасти́ся,/ в держа́вный Твой покро́в прибега́ющим./ Всех нас заступи́, о Госпоже́ Цари́це и Влады́чице,/ и́же в напа́стех и в ско́рбех, и в боле́знех обремене́нных грехи́ мно́гими,/ предстоя́щих и моля́щихся Тебе́ умиле́нною душе́ю/ и сокруше́нным се́рдцем,/ пред пречи́стым Твои́м о́бразом со слеза́ми,/ и невозвра́тно наде́жду иму́щих на Тя,/ избавле́ния всех зол,/ всем поле́зная да́руй,/ и вся спаси́, Богоро́дице Де́во:// Ты бо еси́ Боже́ственный покро́в рабо́м Твои́м.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Казанской», глас 8
Притеце́м, лю́дие, к ти́хому сему́ и до́брому приста́нищу,/ ско́рой Помо́щнице, гото́вому и те́плому спасе́нию, покро́ву Де́вы,/ ускори́м на моли́тву и потщи́мся на покая́ние:/ источа́ет бо нам неоску́дныя ми́лости Пречи́стая Богоро́дица,/ предваря́ет на по́мощь, и избавля́ет от вели́ких бед и зол// благонра́вныя и богобоя́щияся рабы́ Своя́.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Казанской»
О, Пресвята́я Госпоже́ Влады́чице Богоро́дице! Со стра́хом, ве́рою и любо́вию пред честно́ю ико́ною Твое́ю припа́дающе, мо́лим Тя: не отврати́ лица́ Твоего́ от прибега́ющих к Тебе́, умоли́, Милосе́рдая Ма́ти, Сы́на Твоего́ и Бо́га на́шего, Го́спода Иису́са Христа́, да сохрани́т ми́рну страну́ на́шу, Це́рковь же Свою́ святу́ю непоколеби́му да соблюде́т и от неве́рия, ересе́й и раско́ла да изба́вит. Не и́мамы бо ины́я по́мощи, не и́мамы ины́я наде́жды, ра́зве Тебе́, Пречи́стая Де́во: Ты еси́ всеси́льная христиа́н Помо́щница и Засту́пница. Изба́ви же и всех с ве́рою Тебе́ моля́щихся от паде́ний грехо́вных, от наве́та злых челове́к, от вся́ких искуше́ний, скорбе́й, боле́зней, бед и от внеза́пныя сме́рти; да́руй нам дух сокруше́ния, смире́ния се́рдца, чистоту́ помышле́ний, исправле́ния грехо́вныя жи́зни и оставле́ние прегреше́ний, да вси, благода́рне воспева́юще вели́чия и ми́лости Твоя́, явля́емыя над на́ми зде на земли́, сподо́бимся и Небе́снаго Ца́рствия и та́мо со все́ми святы́ми просла́вим пречестно́е и великоле́пое и́мя Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Величание Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Казанской»
Велича́ем Тя,/ Пресвята́я Де́во,/ и чтим о́браз Твой святы́й,/ от него́же истека́ет благода́тная по́мощь// всем, с ве́рою притека́ющим к нему́.
Тропaрь, глaсъ д7:
Застyпнице ўсeрднаz, м™и гDа вhшнzгw, за всёхъ м0лиши сн7а твоего2 хrтA бGа нaшего, и3 всBмъ твори1ши сп7сти1сz, въ держaвный тв0й покр0въ прибэгaющымъ. всёхъ нaсъ заступи2, q гпcжE цRи1це и3 вLчце! и5же въ напaстехъ и3 ск0рбехъ, и3 въ болёзнехъ њбременeнныхъ грэхи6 мн0гими, предстоsщихъ и3 молsщихсz тебЁ ўмилeнною душeю, и3 сокрушeннымъ сeрдцемъ пред8 пречcтымъ твои1мъ џбразомъ со слезaми, и3 невозврaтнw надeжду и3мyщихъ на тS, и3збавлeніz всёхъ ѕHлъ, всBмъ полє1знаz дaруй, и3 вс‰ сп7си2, бцdе дв7о: тh бо є3си2 бж cтвенный покр0въ рабHмъ твои6мъ.
Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Взбрaнной:
Притецeмъ лю1діе къ ти1хому семY и3 д0брому пристaнищу, ск0рой пом0щницэ, гот0вому и3 тeплому спасeнію, покр0ву дв7ы, ўскори1мъ на мл7тву, и3 потщи1мсz на покаsніе: и3сточaетъ бо нaмъ неwскyдныz ми1лwсти, пречcтаz бцdа, предварsетъ на п0мощь, и3 и3збавлsетъ t вели1кихъ бёдъ и3 ѕHлъ, благонр†вныz и3 бGобоsщыzсz рабы6 сво‰.
Ще в розробці