Великомучениця Марина (Маргарита) Антіохійська

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 17-й день

Свята Марина народилася в Антіохії Пісідійській, що в Малій Азії, нині на землях Туреччини. Батько її був язичником-жерцем, але від своєї годувальниці свята Марина дізналася про християнську віру.

У той час імператор Діоклітіан (284–305 рр.) влаштував гоніння на християн, тож багато християн змушені були ховатися в печерах і пустелях. Коли Марині виповнилося дванадцять років, вона прийняла Хрещення. Дізнавшись про це, батько відрікся від неї.

Якось у віці п’ятнадцяти років Марина пасла овець. Правитель тієї області (єпарх) проїжджав повз, зачарувався її красою і освідчився їй. Марина не приховувала, що вона християнка. Тоді правитель віддав її під опіку одній знатній жінці, сподіваючись, що та вмовить дівчину зректися Христа. Проте Марина відкинула це і відмовилася принести жертву ідолам.

Тоді її піддали різним катуванням: сікли прутами, стругали її тіло тризубами, вбивали в неї гвіздки, палили вогнем. Побачивши такі страждання дівчини, народ плакав від жалю.

Благодать Божа зцілила Марину від ран, але мучителі не збагнули дива. Наступного дня її знову обпалювали, потім стали топити у великій бочці. Під час тортур здригнулася земля, з рук Марини спали кайдани, а над її головою засяяло незвичайне світло, в якому кружляла голубиця з золотим вінцем у дзьобі. Вражений народ став славити Бога.

Правитель наказав стратити Марину і тих, хто увірував у Христа. Того дня разом з нею обезголовили п’ятнадцять тисяч осіб. Страждання святої описав очевидець Феотим.

Мощі великомучениці Марини зберігалися в Константинополі до взяття міста хрестоносцями в 1204 році.

Попри велику схожість грецького і латинського текстів житій святу з певного часу стали вшановувати під різними іменами в різних частинах Європи. Ближче до півдня і сходу її вшановували під оригінальним ім’ям Марина, а на заході і півночі вшановували як Маргариту.

У середні віки в Західній Європі її шанування поновилося під ім’ям Маргарити Антіохійської.

Тропарі, кондаки, молитви та величання