Великомученик Яків Персіянин
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 27-й день
Святий великомученик Яків Персіянин народився в IV столітті в благочестивій християнській сімʼї, багатій і знатній. Його дружина його також була християнкою. Дітей своїх подружжя виховувало в благочесті, прищеплюючи їм любов до молитви і Святого Письма.
Яків обіймав високу посаду при дворі перського царя Іздегерда (399–420) і його наступника Варахрана (420–438). В одному із військових походів Яків, спокушений царською милістю, побоявшись визнати себе християнином, разом з царем приніс жертву ідолам. Дізнавшись про це, дружина і мати Якова в глибокому засмученні написали йому листа, в якому докоряли йому й закликали покаятися.
Отримавши послання, Яків усвідомив тяжкість свого гріха. Уявивши собі весь жах відречення від нього не лише рідних, а й Самого Бога, він став голосно плакати і молити Господа про прощення.
Його соратники, почувши, що він молиться Господу Іісусу Христу, донесли про це цареві. На допиті святий Яків, зміцнівши духом, мужньо сповідав свою віру в Єдиного Істинного Бога. Ніякі вмовляння царя зректися Христа не змогли похитнути його.
Цар наказав віддати святого на болісну смерть. Мученика поклали на плаху і відтяли по черзі пальці на руках і ногах, потім руки і ноги. Протягом катування святий Яків невпинно підносив до Господа подячні молитви за те, що Він дав йому можливість у тяжких муках спокутати вчинений гріх. Мученика, який стікав кровʼю, обезголовили.
Святі мощі великомученика Якова спочивають у монастирі його імені на півночі Лівану в селі Дедде, що поблизу Триполі.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь великомученику Иакову Персянину, глас 4
Муче́нии странноужа́сными и до́блестию терпе́ния/ всех преудиви́л еси́, многострада́льне,/ над ко́имждо соста́вом удеси́ ре́зания,/ благода́рны мольбы́ преди́вне изре́кл еси́ Го́споду./ Тем, во страда́нии твое́м вене́ц прие́м,/ к Престо́лу возше́л еси́ Небе́снаго Царя́ Христа́ Бо́га, Иа́кове,// Того́ моли́ спасти́ ду́ши на́ша.
Ин тропарь, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Иа́ков/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Тропaрь мч7ника їaкwва, глaсъ д7:
М§никъ тв0й, гDи, їaкwвъ, во страдaніи своeмъ вэнeцъ пріsтъ нетлённый t тебє2 бGа нaшегw: и3мёzй бо крёпость твою2, мучи1телей низложи2, сокруши2 и3 дeмwнwвъ немощны6z дeрзwсти. тогw2 мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.
Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
Ўвёривсz д0брою сопрyжницею, терпэливодyшне, и3 стрaшнагw суди1ща ўбоsвсz, пeрсское повелёніе и3 стрaхъ, їaкwве, поплевaлъ є3си2, и3 kви1лсz є3си2 мч7никъ честнhй, тёломъ ћкw розгA рёжемь.
Ще в розробці