Великомученик Артемій Антіохійський, воєначальник
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 20-й день
Святий великомученик Артемій був одним із видатних воєначальників за правління рівноапостольного царя Константина Великого (306–337, пам’ять 21 травня), а потім його сина і наступника Констанція (337–361). Артемій, який мав багато нагород за відмінну службу і відвагу, був поставлений намісником Єгипту. На цій посаді він багато зробив для поширення і зміцнення християнства в Єгипті.
Імператора Констанція на престолі змінив Юліан Відступник (361–363). Бажаючи повернути язичництво, він вів непримиренну боротьбу з християнством, відправляючи на смерть сотні християн. В Антіохії Юліан наказав катувати двох єпископів, які не бажали відректися від Христової віри. У цей час до міста прийшов святий Артемій і всенародно викрив Юліана в нечесті. Розгніваний Відступник піддав святого жорстоким тортурам. Після цього великомученика кинули до темниці.
Під час молитви, яку святий підносив до Господа, йому з’явився Сам Христос в оточенні ангелів і сказав: “Мужайся, Артемію, Я з тобою і позбавлю тебе від усякого болю, який заподіяли тобі мучителі, і вже готую тобі вінець слави. Бо як ти сповідав Мене перед людьми, на землі, так і Я сповідаю тебе перед Отцем Моїм Небесним. Отож будь мужній і радуйся — ти будеш зі Мною в Моєму Царстві”. Почувши це від Самого Господа, великомученик зрадів і став палко дякувати і славословити Його.
Наступного дня Юліан зажадав, щоб великомученик Артемій визнав язичницьких богів. Зустрівши рішучу відмову, імператор вдався до тортур. Подвижник переносив усе без єдиного стогону. Святий передрік Юліанові, що скоро той отримає справедливу відплату за зло, заподіяне ним християнам. Відступник розлютився і вдався до ще лютіших тортур, але вони не зломили волю великомученика. Тоді святого Артемія обезголовили († 362). Його останки були поховані християнами.
Після смерті святого великомученика Артемія збулося його пророцтво про швидку загибель Юліана Відступника. Імператор зі своїм військом вийшов із Антіохії для битви з персами. Біля перського міста Ктезифона він зустрів старого перса. Той обіцяв зрадити співвітчизників і бути провідником війську Юліана. Старий обдурив Відступника і завів його військо в Карманітську пустелю, у непрохідні місця, де не було ні води, ні їжі. Змучене голодом і спрагою греко-римське військо Юліана було змушене вступити в бій зі свіжими силами персів.
Божественна відплата наздогнала тут і самого Відступника. Під час битви він був смертельно поранений невидимою рукою, незримою зброєю. Юліан тяжко застогнав і, вмираючи, вимовив: “Ти переміг, Галілеянине!”
Після загибелі імператора-відступника мощі святого великомученика Артемія було з почестями перенесено із Антіохії до Константинополя.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь великомученику Артемию Антиохийскому, глас 4
И́стинною бо Христо́вою ве́рою/ утве́рждься, страстоте́рпче,/ мучи́теля злочести́ва царя́/ победи́л еси́ со и́дольским того́ возноше́нием./ Тем от Царя́ Вели́каго, ве́чно ца́рствующаго,/ пресве́тлым венце́м побе́дным одаре́н бысть,/ вся исцеля́яй боля́щия и призыва́ющия тя, Арте́мие вели́кий,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ ду́ши на́ша.
Ин тропарь великомученику Артемию Антиохийскому, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Арте́мий/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак великомученику Артемию Антиохийскому, глас 2
Благочести́ваго и венцено́снаго му́ченика,/ на враги́ побе́ды взе́мшаго одоле́ние,/ соше́дшеся, досто́йно пе́сньми восхва́лим Арте́мия,/ превели́каго в му́ченицех,/ чуде́с же да́теля пребога́таго,// мо́лится бо Го́споду о всех нас.
Молитва великомученику Артемию Антиохийскому
О, всехва́льный великому́чениче Арте́мие, Госпо́день во́инственниче и все́м на́м кре́пкий побо́рниче! Ско́р бу́ди предста́тельством твои́м у Человеколю́бца Христа́, да да́ст правове́рным лю́дем, почита́ющим тя́ и на поклоне́ние моще́м твои́м приходя́щим, ми́лость и благи́х проше́ний ско́рое исполне́ние. Предстоя́й Престо́лу Бо́жию в лице́ му́ченик, помина́й все́х на́с, беда́ми, напа́стьми и скорбьми́ обстоимых, и в житии́ се́м мно́го стра́ждущих: да твое́ю по́мощию и кре́пким побо́рством преста́нут приходя́щая на на́с зла́я. Мы́ же, твои́ми злостраданиями назидаеми, си́лою благода́ти Христо́вы чрез тебе́ исполня́еми, в терпе́нии крестоноше́ния жи́ти начне́м, во е́же Го́споду покая́нием благоугоди́ти и неизрече́нная блага́я насле́довати, я́же угото́вана лю́бящим Бо́га и прославля́ющим свято́е и́мя Его́, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропа1рь, гла1съ д7:
И$стинною бо хrто1вою вёрою ўтвeрждсz, страстоте1рпче, мучи1телz ѕлочести1ва царS побэди1лъ є3си2 со јдwльскимъ тогw2 возношeніемъ. тёмъ t цRz2 вели1кагw, вёчнw цrтвующагw, пресвётлымъ вэнце1мъ побёднымъ w3дарeнъ бы1сть, всz6 и3сцэлszй болz1щыz и3 призыва1ющыz тz2, а3рте1міе вели1кій, моли2 хrта2 бг7а сп7сти2 ду1ши на1шz.
Кондaкъ, глaсъ в7:
Бл7гочести1ваго и3 вэнцен0снаго мч7ника, на враги2 побёды взeмшаго њдолёніе, сошeдшесz дост0йнw пёсньми восхвaлимъ ґртeміа, превели1каго въ мч7ницэхъ, чудeсъ же дaтелz пребогaтаго, м0литсz бо гDу њ всёхъ нaсъ.
Ще в розробці