Священномученик Олександр Сахаров, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 25-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Олександр Сахаров народився 1873 року в Санкт-Петербурзі в сім’ї полкового священника протоієрея Миколая Сахарова. Після закінчення Санкт-Петербурзької духовної академії Олександр Миколайович був висвячений на священника, згодом був возведений в сан протоієрея. На початку двадцятих років він служив у храмі на честь Архангела Михаїла в Санкт-Петербурзі.

1924 року безбожна влада в Петербурзі розгорнула посилену боротьбу з православними, ув’язнюючи їх у в’язниці і в концтабори. Для того, щоб бути заарештованим, достатньо було доносу, який тоді майже завжди надходив від обновленців, котрі уважно спостерігали за всіма скільки-небудь ревними священниками.

У січні 1924 року ОДПУ отримало донос, у якому йшлося про те, що протоієрей Олександр з амвона начебто закликав вірян не йти за урядом, бо радянська влада тимчасова, і казав, що зі смертю Леніна народ позбувся одного із антихристів.

На початку лютого 1924 року протоієрея Олександра заарештували. На допитах він не визнав себе винним, сказавши: «Проповіді я говорив майже на кожній службі, але тільки на євангельські теми, не зачіпаючи політичних питань і громадських діячів. Можливо, комусь із слухачів у моїх проповідях справді здалося щось антирадянське, але я вас запевняю, що цього не було ніколи».

26 вересня 1924 року Особлива Нарада при Колегії ОДПУ засудила отця Олександра на три роки ув’язнення в Соловецькому концтаборі. 22 жовтня він був відправлений до концтабору, звідки йому вже не судилося повернутися.

Протоієрей Олександр Сахаров помер у Соловецькому концтаборі 7 серпня 1927 року і був похований в безвісній могилі.