...

Святий Стефан Урош V, цар Сербський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 2-й день

Святий Стефан Урош, цар Сербії, син царя Душана Немані, народився 1337 року. 1346 року він був вінчаний на королівство. Душан просив для сина руку доньки французького короля. Але папа Римський наполягав на тому, щоби принцеса не зраджувала латинському сповіданню. Душан не хотів бачити в сім’ї католичку, і тому святий Урош одружився з дочкою Влада, князя Валахії.

Після смерті батька († 1355) святий Стефан Урош став незалежним і діяльним правителем Сербії. Він був вірний Господу, піклувався про вдів і сиріт, залагоджував чвари й утверджував мир, милував жебраків, захищав скривджених.

Задля миру в Сербії і збереження свого життя святий Стефан вимушений був залишити князювання і піти до родича, князя Лазаря. Престолом одразу заволодів Вулкашин, дядько святого Стефана. Але страх суперництва не давав йому спокою. Через свою сестру, матір святого Стефана, він викликав племінника до себе в місто Скопле (Скоп’є) нібито для примирення. Зустрівши племінника з почестями, як царя, він запросив його на полювання. Коли, стомлений полюванням, святий Стефан зійшов з коня біля колодязя і нахилився, щоб почерпнути води, Вулкашин завдав йому смертельного удару булавою по голові († 1367).

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь, глас 3

Юношески процвел еси / во отечествии твоем, добротою украшен, / и неправедную и безвременную смерть подъял еси, / Уроше всечестне; / царскаго корене плод сладок, / аще и не во время созрев, / в Господню житницу вселился еси / и жалость велию сродству твоему оставил еси. / Молися о нас, творящих святую память твою.

Кондак, глас 6

Отрасли благородныя цвет прекрасный явился еси, Уроше всечестне,/ завистию бо убиен был еси от твоих присных,/ Божиим же Духом просвещен,/ святороднаго племене свят был еси/ и, мученическим венцем увязся,/ в чертозе Небеснем водворяешися./ Молися о нас, святе, творящих любовию память твою.

Ще в розробці